Кафедра макроекономіки та державного управління

Розміщено Економічні в 17 октября 2010

Керівництво

Таблица 1

  завідувач кафедриМАЛИЙ Іван Йосипович, д. е. н., проф.,

Заступник завідувача кафедри з навчально-методичної роботи:
ЧИСТОВ Сергій Миколайович —
кандидат економічних наук, доцент.
Заступник завідувача кафедри з наукової роботи:
НИКИФОРОВ Анатолій Євгенович —
кандидат економічних наук, доцент.
Завідувач кабінетом кафедри:
ВАСИЛЬЧУК Наталія Олександрівна.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Кафедра макроекономіки
та державного управління є провідною навчальною структурою (по-суті,
єдиною серед ВНЗ МОН України) з підготовки фахівців для органів
державного управління економіки та місцевого самоврядування. Кафедра
готує бакалаврів за спеціалізацією «Менеджмент державних установ» та
магістрів за програмою «Державне управління економікою».

Практична
підготовка студентів здійснюється в органах державного управління
економікою та місцевого самоврядування. Базами практики є Міністерство
економіки України, інші міністерства, а також Головні управління
економіки Київської міської та обласної державних адміністрацій.
Програма практики зорієнтована на аналіз результатів
соціально-економічного розвитку та освоєння регуляторних механізмів, які
застосовує державна установа (база практики), що у підсумку
використовується студентами при підготовці магістерської дипломної
роботи.

Професійний рівень фахівців, яких готує кафедра,
проявляється через результати державної атестації. Протягом останніх
років з оцінками «відмінно» і «добре» здають державні екзамени більше
70% випускників бакалаврату. Понад 90 % випускників магістратури
захищають дипломні роботи на «відмінно» і «добре». Про високий рівень
підготовки фахівців, які закінчують магістратуру кафедри, свідчать
письмові відгуки органів державного управління, а також той незаперечний
факт, що випускники кафедри, які відповідають сучасним вимогам, швидко
працевлаштовуються.

ІСТОРІЯ

Зародження кафедри
пов’язано із суттєвою подією, яка відбулася на початку 60-х років
минулого століття у суспільно-політичному житті країни. Підвищення ролі
економічних методів в управлінні народним господарством обумовило
необхідність розширити підготовку економістів і підвищити вимоги до їх
професійного рівня. У першу чергу це стосувалося підготовки економістів —
плановиків, оскільки в тих умовах планування було головною функцією
державного управління економікою.

На цьому фоні у 1961 р. було
відкрито нову спеціальність — планування народного господарства. Згодом,
у 1963 р. було утворено кафедру планування народного господарства. Цей
рік і є роком утворення кафедри макроекономіки та державного управління,
первинна назва якої — планування народного господарства.

Першим завідувачем кафедри став доцент А. П. Степанов,
який очолював її протягом десяти років (1963—1972 рр.). У цей період
першочерговою проблемою завідувача було формування науково-педагогічного
колективу кафедри. У результаті на кінець 60-х років на кафедрі
працювало 12 викладачів, з яких дев’ять були кандидатами економічних
наук. Але головним завданням кафедри було становлення базової дисципліни
— планування народного господарства і підготовка методичного
забезпечення навчального процесу з даної дисципліни. Ця робота
завершилася виданням у 1966 р. першого в Україні підручника з планування
народного господарства (автори М. Г. Колодний, А. П. Степанов) та двох
випусків збірника навчальних завдань із цієї дисципліни (1968, 1972
рр.). Поряд із цим кафедра освоїла кілька нових спецкурсів: плановий
баланс народного господарства, ціни і ціноутворення; ефективність
капіталовкладень і нової техніки тощо.

Значний крок у своєму розвитку зробила кафедра в період другого десятиліття (1972—1982 рр.), коли на її чолі стояв доцент І. І. Іщенко.
У цей період продовжувалося зростання кадрового потенціалу кафедри,
унаслідок чого в кінці 80-х років вона налічувала вже більше 20
викладачів.

Протягом другого десятиліття кафедра досягла значних результатів. До найвагоміших серед них можна віднести такі.

По-перше,
удосконалення робочих навчальних планів та програм дисциплін відповідно
до змін, які відбувалися в економічному житті. Крім того, були освоєні
нові дисципліни: планування місцевого господарства, витрати виробництва.

По-друге
— видання підручників, які відповідали найвищим вимогам того часу:
«Плановий баланс народного господарства» — автори В. Ф. Задорожний, О.
М. Тітьонко, 1976, 10 др. арк..; «Ціни і ціноутворення в СРСР» — автори
А. Г. Савченко, А. Г. Яремчук, 1978, 21 др. арк..; «Планування
собівартості продукції в галузях народного господарства» — колектив
авторів під ред. І. І. Іщенка (витримав два видання: 1975 р. —16 др.
арк.., 1980 р. — 18 др. арк).

По-третє,
— вдосконалення методів та засобів проведення занять. У цей період
серед викладачів отримали широке застосування проблемні лекції,
виробничі ситуації, ділові ігри. Під час лекцій почали використовуватись
технічні засоби (кодоскопи), а на практичних заняттях — обчислювальна
техніка (калькулятори).

По-четверте
— активізація наукових досліджень. Крім досліджень на держбюджетних
засадах, розроблялися дві наукові теми на господарсько-договірній
основі. На базі наукових досліджень викладачами було опубліковано ряд
наукових статей у провідних журналах: «Економіка України», «Планове
господарство», «Економічні науки» тощо. Було опубліковано кілька
монографій, серед яких слід відмітити дві:
1)  «Планування в системі господарського механізму» — автор І. І. Іщенко, 1981, 13 др. арк.;
2) «Ціни і ціноутворення в промисловості місцевих будівельних матеріалів» — автор А. Г. Савченко, 1976, 10 др. арк.
Позитивні
зміни відбулися і в науково-дослідній роботі студентів, яка пройшла
шлях від наукового гуртка до обов’язкового елемента навчального процесу.

По-п’яте
— участь у підготовці спеціалістів та науковців для іноземних країн. У
цей період багато країн Азії, Африки, Латинської Америки проявляли
великий інтерес до вивчення планової економіки і тому направляли
студентів та аспірантів на навчання в нашу країну за спеціальністю
«Планування народного господарства». Крім того, ряд доцентів кафедри
були відряджені за кордон для роботи викладачами в університетах деяких
країн: Республіка Куба (В. Ф. Задорожний, О. А. Цуруль, А. Г. Яремчук),
Мозамбік (Б. А. Іващенко), Малі (А. Г. Ягодка).

Певного розвитку набула кафедра в 1982—1987 рр., коли її очолював професор В. С. Найдьонов.
Даний період в історії країни можна назвати періодом економічного
застою та політичної нестабільності. За цих умов суттєвих змін у
навчальних планах і програмах дисциплін не відбулося. До формальних змін
можна віднести лише зміну назви основної дисципліни «Планування
народного господарства» на «Планування економічного і соціального
розвитку». Основні зусилля кафедри були спрямовані на підвищення
ефективності наукової діяльності та втілення її результатів у навчальний
процес. У цей період уперше в історії кафедри два викладачі захистили
докторські дисертації (доценти А. Г. Савченко і Ю. С. Поживілов).
Результати наукових досліджень кафедри знайшли своє відображення в
навчальних та наукових публікаціях. Було опубліковано три підручники:
«Планування економічного і соціального розвитку» — колектив авторів під
ред. І. І. Іщенка, 1983, 28 др. арк.; «Планове ціноутворення» — автори
А. Г. Савченко, А. Г. Яремчук. 1984, 25 др. арк.; «Плановий баланс
народного господарства» — автори В. Ф. Задорожний, О. М. Тітьонко, 1984,
11 др. арк. Крім цього, вийшла з друку монографія «Ціноутворюючі
фактори в соціалістичному господарстві» — автор А. Г. Савченко, 1983, 8
др. арк.

У червні 1987 р. кафедру очолив професор А. Г. Савченко.
Цей рік став ключовим у складі того етапу історії, який дістав назву
«перебудова». Особливістю цього етапу було намагання політичного
керівництва Союзу РСР вивести економіку країни із застійного стану.
Задля цієї мети в 1987 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон «Про
державне підприємництво». Для втілення в життя цього закону було видано
комплекс постанов ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, які передбачали
перебудову господарського механізму і переведення підприємств і галузей
економіки на повний госпрозрахунок і самофінансування.

Під
впливом перебудови в 1987 р. замість спеціальності «Планування народного
господарства» було введено більш широку спеціальність «Економічне і
соціальне планування». В її межах кафедра продовжила готувати фахівців
за спеціалізацією «Планування народного господарства». За цих умов
головні зусилля викладачів були спрямовані на суттєве оновлення всіх
навчальних дисциплін. У цей період вдалося опублікувати новий підручник
«Планування економічного і соціального розвитку» — колектив авторів під
ред. І. І. Іщенка, 1991, 28 др. арк. Певні результати були отримані і в
науково-дослідній роботі. Так, у 1991 р. докторську дисертацію захистив
доцент Б. Я. Панасюк.

Незважаючи на певні здобутки, розвиток
кафедри на цьому етапі стримувався помітною ерозією
командно-адміністративної системи, яка в 1991 р. закінчилася розпадом
Радянського Союзу і проголошенням незалежності України. Разом з тим
припинила своє існування і спеціальність «Економічне і соціальне
планування».

Отримання Україною незалежності започатковувало
трансформацію планової економіки в змішану економічну систему, в якій не
план, а ринок перебирає на себе роль головного регулятора економіки. Це


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций