Відбиття етичних і естетических ідей декабризму в комедії «Горе від розуму»

Розміщено ЗНО по географії в 22 января 2013

“Горе від розуму” - социально-полити­ческая комедія. Грибоєдов дав у ній правдиву картину російського життя по­сле Вітчизняної війни 1812 року. У комедії поставлені злободенні суспільні питання того време­ні: про державну службу, крепо­стном праві, освіті, воспита­нии, про рабське наслідування дворян всьому іноземному й презирстві до всього національного, народному. Комедія Грибоєдова показала при­чини виникнення декабризму; крім того, поставлені в “Горе від розуму” суспільні питання разре­шаются автором також, як вирішували їхні декабристи. У цьому добутку, як у дзеркалі, відбилися етичні й естетические погляду декабристів. Естетика декабристів виникла на стику класицизму дворянської Освіти XVIII століття й романтизму й одержала назву “цивільний ро­мантизм”.

Етика, тобто моральна­ние закони, зобов’язувала героїв произ­ведень декабристів сприймати суспільне як своє особисте, зані­мати, як ми зараз говоримо, актив­ную цивільну позицію. Такий, на­приклад, герой однойменної поеми Рилєєва Войнаровский. Такий лири­ческий герой “Послання Приклонскому” Раєвського, що викликує: “Для користі ближнього жити - слад­кая мрія”. В один ряд із цими образами можна поставити й Чацкого, героя комедії “Горе від розуму”.

Дотепний, червоно­речивий, Чацкий зло висміює по­роки суспільства. Його невтомний розум, богатий і образна мова знаходять для цього рясний матеріал, а направ­ленность мовлень багато в чому схожа з ідеями добутків поетів-декаб­ристов. Згадаємо знаменитий моно­балка Чацкого “А судді хто? ” У цьому мо­нологе Чацкий, а разом з ним і ав­тор, висміює дворян, що живуть по канонах XVIII століття, що черпає знання з “забутих газет часів очаковских і покоренья Криму”.

Чацкий викриває И кріпосників, що продають і міняю­щих людей на псів. Дуже показате­льон тут образ дворянина, що виміняв на двох борзих відданих слуг, які у важку мінуту “і життя й честь його рятували”. В іншому монолозі (”Французик з Бордоіль… “) Чацкий обрушується на галломанов, що поклоняються всьому іноземному, іноземному, особливий­але французькому.

У своїх мовленнях Чацкий постійно вживає займенник “ми”. І це не випадково, тому що герой не самотній у своєму прагненні до змін. На сторінках комедії згадується ряд внесценических персонажів, яких можна зарахувати до союзників глав­ного героя. Це двоюрідний брат Скалозуба, що залишив службу, “у селі книги стало читати”, це професори Петербурзького педаго­гического інституту, це племінник княгині Тугоуховской князь Федір - хімік і ботанік. Образ Чацкого не тільки втілює етику й естетику декабристів, але име­ет багато загального й з реальними исто­рическими особами.

Чацкий залишив службу, як і Микита Мурах, Микола Тургенєв, Рилєєв, Чаадаєв. Особливо багато загального в Чацкого із Чаадаєвим, що написав “Филосо­фические листа”, за які був су­рово покараний - оголошений сумасшед­шим. Спочатку прізвище Чацкий писалася як Чадский. Комедія “Горе від розуму” була створена за рік до повстання декабристів і як би передбачила події на Сенат­ской площі. Успадковуючи традиції Фонвізіна, Гри­боедов додав комедії гражданст­венне звучання, підняв образ резо­нера Чацкого до трагедійного героя рівня Гамлета, порушивши тим самим класичний закон незмішання жа­нров.

Можна сказати, що разом з комедією “Горе від розуму” народилася на­циональная драма. І російська драма­тургия, включаючи п’єси Гоголя, Ост­ровского, Чехова, успадкувала мно­гие досягнення великого драматурга Грибоєдова


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций