Біографія Короленко Володимира Галактіоновича

Розміщено ЗНО по географії в 27 июня 2012

Народився в Житомирі в сім’ї повітового судді, захоплювався російською класичною літературою, мріяв стати адвокатом, щоб захищати знедолених. Однак як закінчив реальну гімназію не мав права надійти в університет. Почав учитися в Технологічному інституті в Петербурзі, а в 1874 році перейшов у Петровскую академію під Москвою. Захопився народницькими ідеями, брав участь у студентському русі, був виключений і висланий у Кронштадт. В 1879 році без суду, по підозрі у зв’язках з народниками, був засланий у Вятскую губернію. І після шести років в’язниць і посилань боровся за справедливість, живучи по своєму улюбленому прислів’ю: “Роби, що повинне, і нехай буде, що буде”.

В 1881 році Короленко відмовився присягати Олександрові III і був засланий у Якутію. В 1885-1886 роках жив у Нижньому Новгороді, активно співробітничав у ліберальній пресі Оповідання його неодноразово перевидавалися. Короленко познайомився з Л. Н. Толстим, А. П. Чеховим, Н. ДО. Михайлівським.

Виступав з жагучими нарисами проти сваволі влади, послідовно розвиваючи демократичні й гуманістичні погляди, брав участь у боротьбі з голодом в 1891-1892 роках. В 1896 році Короленко приїхав у Петербург, де став одним з керівників журналу “Російське багатство”, виступав проти національного гноблення, страти, безправ’я. Широко відомо його участь у так званому “справі вотяков”. В 1914 році вийшло у світло його 9-млосні збори творів До кінця життя працював над “Історією мого сучасника”. З початком Громадянської війни виступав проти “червоного” і “білого” терору, клопочучись перед будь-якою владою про порятунок життя людей. Короленко засуджував розкуркулювання й продразверстку як аморальне й божевільне припинення нормальних економічних відносин.

Він вимагав волі слова, відмови влади від неможливого у відсталій країні існування соціалізму й комунізму. Короленко написав шість листів, що залишилися без відповіді А. В. Луначарскому, що назвали їхнього автора “прекраснодушним Дон Кихотом”. Будучи важкохворим, категорично відмовився від виїзду за кордон на лікування. Всім своїм життям Короленко підтвердив дану йому сучасниками характеристику “морального генія”.

Помер в 1921 році Вполтаве.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций