Що страшней для автора поеми «Кому на Русі жити добре»: поміщицький деспотизм або добровільне холопство?

Розміщено ЗНО по біології в 29 мая 2012

“Кому на Русі жити добре” - поема-епопея, центральним образом якої є післяреформена стра­на кінця XIX сторіччя із широкими картинами народного життя. Некрасов затворів протягом двадцяти років, збираючи матеріал “по слівцю”, і надзвичайно хотів зобразити всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, до з­жалению, задум не був завершений - смерть перешкодила реалізації всіх ідей. . У поемі “Кому на Русі жити добре” автор поднима­ет складні проблеми: щастя й достоїнства людини. Хто гідний жити добре?

І чи можливо бути богатим, але не самодуром, і бедним, але не рабом? Некрасов пише гнівні рядки про панів-кріпосниках. Пан звик бути повновладним царьком у своїй вотчині, де всі йому “покорствовало”: “Закон - моє бажання! Кулак - моя поліція! “. Некрасов пише про те, що такі безкарні барі не готові себе обслужити, а тому їхні садиби валять і розоряються.

З іншого боку, Некрасов засуджує й тих бедня­ков, які втратили почуття власного достоїнства, зростили в собі раба. Яків Вірний - холоп приклад­ний. Скривджений жорстоким поміщиком, Яків в отмест­ку кінчає життя самогубством у пана на очах. Двірського князя Переметьева щасливий, вилизуючи та­релки й допиваючи із чарок іноземне вино. Слуга Качатина Іпат називає себе рабом невартим, а пана - князюшкой.

Жадібний староста Гліб спалює заповіт про звільнення восьми тисяч душ. Некрасов дає зрозуміти, що кріпосне право калічить людей, робить із них або підлабузників, або гірких п’яниць, разбойни­ков, а гірше всього - зрадників. Великий дворянський гріх! Великий, а все не бути йому Проти гріха селянського. Гріх зрадника - найважчий…

Поки існують добродії, немає й не може бути счас­тья селянинові. Але поки існує низька людина, готовий до зрадництва й догідництва, не зможе під­няться селянин з колін, - от той висновок, до якого підводить Некрасов читача поеми. Що страшнее: деспотизм пана або холопство раба?

Що із цих двох зол гірше? Швидше за все, вони взаимосвя­зани й харчують один одного. Пан створює низького раба, а раб створює бездушного пана


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций