Твір на тему: Знайомство із творчістю Висоцького

Розміщено Українська література в 27 октября 2011

Я знаком із творчістю великої кількості письменників і поетів різних часів. Є серед них і улюблені. Із закордонних авторів - це В. Шекспір, Э. Войнич, О. Уайльд, Э. Хемингуэй, з вітчизняних - Н. Гоголь, А. Чехов, Н. Гумилев, М. Булгаков, В. Биків. Їхнього добутку таять глибоко в собі якусь вічну загадку для мене, що буде существрвать завжди. Всі вони жили в різний час і писали кожний про своєму й по-своєму. Напевно, талант художника полягає не тільки в митецькому володінні формою, не тільки в наближенні до повного самовираження, але й у тім, наскільки інші люди в інші часи можуть знайти в його добутках частку самих себе.

За словами Оскара Уайльда: «…Мистецтво - дзеркало, що відбиває того, хто в нього смотрится». Виходить, що людина шукає в мистецтві аналоги своїй долі, своїм почуттям, своїм думкам, тому, знаючи про улюблених письменників і поетів тієї або іншої людини, можна сказати дещо й про нього самому

Мені б хотілося розповісти про В. Висоцького - поеті-барді. Він народився в 1938 році й прожив сорок два роки. У нього було дуже непросте й насичене життя. Многим В. Висоцький відомий як артист Театру на Таганку. Одна із центральних його ролей -Гамлет. Цікаво зрівняти вірша «Гамлет» Б. Л. Пастернаку й «Мій Гамлет» В. Висоцького. У Пастернаку акцент, мені здається, на рядках:

Гул затих. Я вийшов на підмостки. Прислонясь до дверного косяка, Я ловлю в далекому відгомоні, Що трапиться на моєму століттю

Яодин.

Все тоне у фарисействі.

Життя прожити

не поле перейти

Так, кожна людина в якийсь момент життя переживає в тім або іншому ступені те, чим мучився герой Шекспіра. Вірш В. Висоцького «Мій Гамлет» набагато длиннее. Це дуже довге й докладне оповідання про те, що Пастернак назвав одним словом «фарисейство»:

Я бачив - наші ігри з кожним днем

Усе більше походили на бешкетування…

Як прожити у всім цьому?

А ми все ставимо каверзну відповідь

И не знаходимо потрібного питання

Мир віршів В. Висоцького величезний і багатоголосий. Пісні про Велику Вітчизняну війну залишають сильне враження. Здавалося б, людина, що не випробувала в силу свого віку всі тяготи війни, не може писати про неї, а він писав і співав, тому що це його хвилювало. Спостерігаючи й дізнаючись життя більше старших поколінь, Висоцький осягав долю свого народу, своєї країни. Пам’ять і біль об пережитому окремо взятих людей стають загальною пам’яттю й болем

Як розрізи, траншеї лягла

И лійки, як рани, зяють.

Оголені нерви Землі

Неземне страждання знаються

Багато хто його пісні про війну - від першої особи. Зображуючи певну ситуацію, він як би задає й собі питання: «А я б як надійшов?» Насамперед, це пісні дуже теперішніх людей. У В. Висоцького є вірші, присвячені дружбі, горам, морю:

Служіння стихіям не терпить суєти,

До двох полюсів веде меридіан.

Благословенні вічні хребти,

Благословенний Великий океан!

Ліричний герой цих пісень - людин, на який можна покластися, що не підведе. Є у Висоцького й балади: «Балада про любов», «Балада про дитинство», «Балада про кинутий корабель»…

Якщо м’ясо з ножа ти не їв ні шматка,

Якщо руки сложа спостерігав свисока

И в боротьбу не вступив з негідником, з катом -

Виходить, у житті ти був ні при чому, ні при чому!

Всі пісні його дуже щирі й особисті. Висоцький, по-моєму, не вмів і не любив кривити душею:

Прикро мені, що слово «честь» забуте

И що в честі наклепи за очі

Він не хотів сліпо підкорятися державі, загальній думці:

Я згодний бігати в табуні,

Але не під сідлом і без вузди

У віршах, присвячених любові, у Висоцького є дуже важлива проблема, що поет вирішує для себе однозначно. Це питання

сталості в любові. По Висоцькому, любов - почуття, що дається людині понад. Над ним він не владний, тому не можна давати ніяких обіцянок

Люблю тебе тепер -

Без плям, без втрат,

Моє століття коштує зараз - я століття не переріжу!

Під час, у продовженні, тепер -

Я минулим не дихаю й майбутнім не марю

Для поета любити - це значить жити:

Тому що якщо не любив

Виходить, і не жив, і не дихав!

Поезія Висоцького звернена безпосередньо до кожної людини, до його душі. Вона будить у багатьох людях щирі людські якості. Сам він говорив, що авторська пісня для нього - форма довірчої розмови зі слухачем про те, що тривожить його на даний момент

Чому ж В. С. Висоцький ставиться до моїх улюблених поетів? Напевно, відповісти на це питання об’єктивно просто неможливо. Але все-таки ті проблеми, які хвилювали його, хвилюють і мене, цим можна пояснити мій особистий інтерес до творчості Висоцького. І ще від його пісень виходить якась невидима енергія, що допомагає жити, приймати рішення й просто бути людиною

На закінчення хочеться сказати, що я сам до кінця не розумію, чому В. Висоцький - один з моїх улюблених поетів. У цьому є деяка таємниця. Була таємниця й у ньому самому, і в його бажанні довідатися:

…а є межа там, на краю Землі?

И чи можна розсунути обрії?


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций