Твір: Як я розумію назву повести «Червоні вітрила»

Розміщено Українська література в 30 августа 2011

Повість-феєрія «Червоні вітрила» - найясніший, життєстверджуючий добуток відомого російського письменника А. С. Гріна. Задум повести виник в автора на основі відомої йому дійсної історії про червоні вітрила, за якої він, за його словами, із захопленням стежив. Як визнавався сам письменник, його «зачаровувала думка втрутитися в цю історію, щоб вона завершилася як би написана мною, і тоді, тоді я описав би її…». Упевненість у необхідності створення подібного добутку зміцніла, коли один раз, проходячи повз вітрини з іграшками, Грін побачив там прекрасний корабель, що виділявся на тлі інших предметів своїми вітрилами, казавшимися під променями сонячного світла яскраво-червоними

Повість була створена не відразу. Автор на час відкладав свою книгу, тому що довго продумував «незвичайні обставини, у яких повинне було свершиться щось рішуче», що випливає «з якогось тривалого нещастя або очікування, що дозволяє кораблем із червоними вітрилами». Але згодом всі обставини були продумані, і реальна історія перетворилася в чудесну казку, що затверджує силу чистої любові й віри вмечту.

По первісному задумі А. С. Гріна дія повинне було відбуватися під час революції в холодному й голодному Петрограді. І назвав він свою повість « Червоні вітрила »: адже червоні кольори - традиційний символ революції. Але пізніше ява й фантазія помінялися місцями, дія перенеслося в придуману Каперну (назва, співзвучне з новозавітним Капернаумом), що символізує людську порожнечу, дурість і бездуховність. Автор придумав порти й моря й вклав новий зміст у свій добуток

Тепер воно називалося «Червоні вітрила», письменник виключив з нього політичне значення червоних кольорів. Замість цього з’явився червоний - «кольори вина, троянд, зорі, рубіна, здорових губ, крові й маленьких мандаринів, шкірочка яких так звабливо пахне гострим летучим маслом, кольори цей - у численних відтінках своїх - завжди весел і точний» . Як бачимо, улюблений кольори А. Гріна був обраний їм не випадково: «До нього не пристануть брехливі або невизначені тлумачення. Викликуване ним почуття радості те саме що повний подих серед пишного саду». Сама назва повести «Червоні вітрила», таким чином, стало глибоко символичним. Перше, що ми уявляємо собі, почувши його, це наближення, звіщення чогось радісного, чарівного, прекрасного. Ми починаємо твердо вірити в це чарівництво, у це неминуче щастя. І сюжет добутку з кожною сторінкою усе більше й більше переконує нас в істинності цієї віри. Ми бачимо, що все казкове, високе, прекрасне, світле, все те, що здається іноді незбутнім, «по суті так само сбиточно й можливо, як заміська прогулянка». Усвідомивши це, сам Грін написав: «Я зрозумів одну істину. Вона в тім, щоб робити чудеса своїми руками.. .» Прикрасивши дійсність своїми фантазіями, наблизивши її до казки, автор, проте, залишив її надзвичайно реальної, призиваючи тим самим читачів незмінно вірити в червоні вітрила

И читачі вірили: червоні вітрила стали символом, гімном покоління 60-70-х років XX сторіччя. У далеких плаваннях, у лісових багать, у наметах геологів, у студентських загонах складали й співали пісні зі знайомими іменами й назвами міст. Вірять і сьогоднішні читачі, тому що, познайомившись із цим добутком і його героями, неможливо не перейнятися світлими й добрими надіями

У такий спосіб, створивши свою повість і давши їй така яскрава назва, Олександр Грін створила із символ, що живе у свідомості людей і, імовірно, буде продовжувати жити ще багато століть. Тому що, як би не мінявся мир, так вуж улаштовані люди, що вони повинні вірити в мрію - світлу, чисту, прекрасну, - вірити в те, що, якими б нереальними не здавалися їхні бажання, вони неодмінно здійсняться. «Ви пишете так, що всі видно», - сказав М. Слонимський, якому А. С. Грін першому прочитали свою повість. І дійсно, у добутку всі так явно й реально, що ми бачимо, почуваємо, відчуваємо все, що відбувається з його героїнею. Напевно тому кожна дівчина чекає свого прекрасного принца, що неодмінно припливе за нею на кораблі із червоними вітрилами. І на цьому кораблі припливе до неї її теперішнє щастя. Звичайно, і корабель, і вітрила, і принц - образні символи. Можливо, прекрасний принц ходить по вулиці поруч із нами - важливо тільки, щоб ми його зустріли, щоб він нас побачив. І полюбив. І захотів, подібно Грію, виконати нашу мрію


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций