Твір на тему: Відображення творчості Гоголя в мистецтві

Розміщено Українська література в 26 июля 2011

Висвітлюючи цю більшу тему, я повинен розповісти про те, що Гоголь із дитинства любив народні пісні й тонко їх розумів. Про це говориться в монографії В. Беркова «Гоголь і музика» і статті И. Злотниковой’, а в книзі Г. Тюменевой «Гоголь і музика» (М., 1966) висвітлюється робота Гоголя по збиранню українських народних пісень. Учителеві варто підкреслити їхня роль у творчості великого письменника. Композитор Ю. А. Шапорин писав: «Від нескінченного багатства народної пісенної творчості прийшло багатство гоголівського мовлення, поетична краса її образів і її незрівнянна ритміка».

Гоголь усвідомлював, що в пісенній творчості виражається історія народу, його гнів і надії, скорбота й радість: «Ніщо не може бути сильніше народної музики»,- підкреслював він. У статті «Про малороссийских пісні» (1833 р.) Гоголь затверджував: «Пісні малороссийские можуть цілком називатися історичними». Великий письменник постійно говорив про зв’язок суміжних областей мистецтва. Так, у статті «Скульптура, живопис і музика» (1834 р.) він називає їх трьома прекрасними царицями, музами, особливо виділяючи музику: «Але в наше юне й старезне століття, якщо й музика нас залишить, що буде тоді з нашим миром?» Учителеві необхідно розповісти школярам, як широко й талановито використає письменник народні пісні, музику в повістях «Сорочинская ярмарок», «Травнева ніч», «Тарас Бульба», «Ніч перед різдвом» і інших добутках. Під пером Гоголя музично-поетична основа пісні стає важливим образотворчим елементом у створенні характерів героїв, яскравим засобом передачі їхніх почуттів і настроїв і в остаточному підсумку визначає неповторно своєрідний стиль його романтичних повістей. Музична основа оповідання створює особливу ліричну атмосферу, відтворить правдиву картину епохи, сприяє поетизації побуту, обрядів, всього життя трудового народу. Високо оцінюючи перші збірники письменника, Бєлінський, зокрема, відзначив: «Ніч перед різдвом» є ціла, повна картина домашнього життя народу, його маленьких радостей, його маленьких прикростей, словом, отут вся поезія його життя».

Ще Пушкін, а пізніше Бєлінський указували, що в «Вечорах на хуторі біля Диканьки» безсумнівні асоціації авторського слова з народною поезією. Ліричні пісні Паруси в «Сорочинской ярмарку», Левко в «Травневій ночі», жартівні колядки з «Ночі перед різдвом»- яскраві свідчення великої музикальності Гоголя. Розповідаючи про це школярам, учителеві варто дати їм можливість прослухати деякі уривки з опер на сюжети його повістей (вони будуть зазначені далі). Корисно також показати картину Б. Волкова «Гоголь слухає бандуриста> (репродукція є в багатьох навчальних посібниках).

Великі композитори минулого й майстра радянського мистецтва чуйно вловили музикальність художніх створень Гоголя й написали чимало талановитих добутків на їхні сюжети. Учителеві необхідно згадати деяких з них, дати коротку довідку про видатних діячів вітчизняної музичної культури. Імена композиторів другої половини XIX - початку XX століття М. П. Мусоргского, Н. А. Римского-Корсакова, П. И. Чайковського, ГГ. В. Лисенко, а також радянських композиторів А, Н. Холминова, Д. Д. Шостаковича, Р. К. Щедріна й інших тісно пов’язані із творчою спадщиною Гоголя. Так, опери на сюжет повести «Тарас Бульба» створювалися ще наприкінці XIX століття. Перша з них, композитора В. Кюнера, з’явилася в 1880 р., але успіху не мала. В 1890 р. однойменну оперу створив Н. В. Лисенко, але поставлена вона вперше тільки в радянському театрі. Нова редакція опери була здійснена Л. Н. Ревуцким і Б. Н. Лятошииским - видними українськими радянськими композиторами. Перша постановка опери в новій редакції відбулася в 1955 р. Вкиеве.

На сюжети добутків Гоголя написано 48 опер і 4 балети. Можете одержати необхідні відомості про це в брошурі И. М. Машенко «Музика й живопис на уроках літератури», у його ж посібнику «Використання музики на уроках літератури». Короткі біографічні дані про .авторах музичних добутків на сюжети Гоголя можна знайти в «Енциклопедичному музичному словнику», «Музичної енциклопедії», у новому виданні «Української радянської енциклопедії» і інших довідниках. Так, наприклад, варто обов’язково розповісти, що з ім’ям Гоголя тісно зв’язана діяльність великого російського композитора, учасника «Могутньої купки», М. П. Мусоргского (1839-1881). В 1868 р. він написав у клавірі оперу «Одруження», але не закінчив її, і вона була завершена його молодшим сучасником, згодом радянським композитором М. М. Ипполитовим-Ивановим (1859-1935). З ентузіазмом працював Мусоргский і над оперою «Сорочинская ярмарок» (1874 р.), але й вона не була закінчена. Спроби завершити її вживали відомі російські композитори Ц. А. Кюи, А. К. Лядов і Н. Н. Черепнин, але сам удалої виявилася редакція радянського композитора В. Я. Шебалина, у якій опера звучала на радянській і закордонній сцені

У цій опері особливо яскраво переданий колорит українського народного побуту, щедро використані справжні мелодії, пісні, колядки. Глибоке збагнення національного характеру, невичерпного оптимізму й волелюбності українського народу, бездоганне знання пісенного й танцювального фольклору й оригінальне перетворення його в музиці забезпечили опері успіх на багато десятиліть. «Сорочинская ярмарок» і в наші дні входить у репертуар оперних театрів країни, звучить по радіо, записана на грамплатівках. Із цієї опери вчитель може взяти для прослуховування в класі такі яскраві фрагменти, як, наприклад, думка Параси або гопак

Н. А. Римськ-Корсаків (1844-1908) виявив також великий інтерес до творчості Гоголя - створив опери «Травнева ніч» (1879 р.) і «Ніч перед різдвом» (1895 р.]. Основні відмітні риси цих опер - проникливий ліризм, уміле використання й майстерна інтерпретація народних мотивів, яскраві музично-психологічні характеристики героїв - Левко, панночки, Ганни («Травнева ніч»), Вакули, Оксани, Чуба, Солохи й інших персонажів («Ніч перед різдвом»).


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций