Творчість Шеллі

Розміщено Екзаменаційні твори в 26 апреля 2011

Перебування в Оксфорді було нетривалим. У стінах цього консервативного навчального закладу Шеллі знайшов серед студентів і викладачів людей радикальних переконань. Разом із своїм колегою Хоггом він бере участь у кампанії за звільнення із в’язниці ірландського патріота Фінерта, закликає відновити діяльність радикальної партії, видає збірку політичних віршів «Записки царевбивці» (1810), авторство якої приписує пралі Маргарет Нікольсон, яка вчинила замах на короля Георга III. Ще дуже далекі від досконалості вірші за думками, в них викладеними, гостро протистояли офіційній мілітаристській доктрині англійської монархії. Ще більш обурливою для університетського керівництва була анонімна брошура «Сповідь атеїзму», яку зухвалий молодик надіслав членам вченої ради свого поштивого навчального закладу. Авторство було легко розкрито і Шеллі за вільнодумство й образу релігії виключили з університету. Та цим його прикрості не закінчилися. Батько юнака побачив, що його сподівання на сина як продовжувача традицій родини, майбутнього серйозного політика, опору трону марні. Шеллі не лише не злякався ректорського покарання, а й укріпився у своїх крамольних ідеях і навіть намагався переконати в них батька. Той заборонив синові з’являтися в рідному домі і обмежив свою матеріальну допомогу дуже скромною сумою. Та й ту невдовзі було припинено. Повний розрив із сім’єю, позбавлення права на величезний родинний спадок були викликані конче нерозважливим кроком палкого юнака. Він одружився з шістнадцятилітньою дочкою корчмаря Гаррієт Вестбрук, прагнучи врятувати її від тиранії батька і мріючи виховати з неї ідеальну дружину, друга і соратника. Дуже швидко Шеллі зрозумів, що вельми помилився. Його родинне життя склалося нещасливо. Зустрівши на своєму шляху іншу жінку, в якій він дійсно знайшов свій ідеал, Мері Волстонкрафт Годвін, дочку філософа, в яку він палко закохався, Шеллі поєднує свою долю з нею. Так званий громадянський шлюб, в якому він жив з Мері, бо не міг розлучитися з першою дружиною, викликав загальне обурення світського суспільства. Шеллі переслідують не лише наклепами і плітками, суд позбавляє його батьківських прав на двох дітей від Гаррієт. Це державно-правове насильство поет сприймав з великим болем і гнівом.

Певний час після першого одруження Шеллі жив в Единбурзі в Шотландії. Відвідав промисловий район Кес-вік, де бачив масові виступи робітників-луддитів під гаслом: «Праці і хліба; якщо немає праці, під три чорти машини і короля!». З Кесвіку він писав в одному з листів: «Я все більше ненавиджу існуючий устрій в усіх його проявах. Я задихаюся від обурення, коли думаю про срібло, про розкіш, про бали, про титули і про королів. Я бачив картини злиднів, робітники вмирають від голоду».

Під впливом побаченого і глибоко осмисленого завдяки читанню творів Годвіна та листуванню з ним Шеллі швидко дозріває як соціальний мислитель. Це відбилося в поемі «Мати і син» (1811), де йдеться про жінку, сина якої забрали в солдати й послали на війну. Скалічений, він повертається додому, а матір, виснажену важкою працею на фабриці, виганяють на вулицю, бо вона вже не може «збагачувати хазяїна». Не обмежуючись літературною діяльністю на захист гнаних, проти багатіїв і державного утиску, Шеллі їде в 1812 р. в Дублін, щоб взяти участь у національно-визвольному русі ірландців проти англійського імперського панування на «зеленому острові». Шеллі виступає на зібранні патріотів Ірландії із палкою промовою, в якій звучать такі слова: «Ми закликаємо вас об’єднатися з вашими англійськими братами в боротьбі проти варварського феодального уряду, проти кривавої сваволі лордів і багатіїв. Боріться за демократію і республіку!». Він пише політичні памфлети в тому ж дусі, причому головним ворогом ірландського народу вважає владу багатства. Зрозуміло, що діяльність Шеллі викликала обурення властей. Слушно побоюючись арешту, він тікає з Ірландії, але продовжує агітаційну діяльність в Уел сі й Лондоні. Лише в роки контрреволюційного терору (1814-1815) припиняє свої політичні виступи перед народом.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций