Змістовність і повне розкриття теми

Розміщено Екзаменаційні твори в 3 марта 2011

Змістовність і повне розкриття теми - це друга важлива вимога до екзаменаційного твору. Змістовність твору визначається використаним матеріалом, спрямованим на висвітлення теми. Розкрити повністю тему - це значить висвітлити все коло поставлених у ній питань, дати відповідні пояснення літературних фактів, які описуються в творі, проаналізувати й узагальнити їх, зробити самостійні висновки.

Наприклад, розкриваючи тему «Утвердження світлих гуманістичних ідеалів в образах «Лісової пісні» Лесі Українки», потрібно не тільки визначити, які саме ідеали утверджує поетеса і в яких образах, а й показати на конкретних прикладах з драми, як це здійснюється, в яких сценах, знайти зв’язок драми з фольклорними джерелами, з’ясувати, чим відрізняються мовні партії персонажів - носіїв світлих ідеалів від мови інших дійових осіб твору, що в ньому є повчального і для сучасного читача, його духовного світу тощо.

Дуже часто абітурієнт неповно розкриває тему. Так, наприклад, висвітлюючи тему «Два типи образів у п’єсі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського», вступники характеризують лише образи Наталки і Петра, а розкриваючи тему «Мотиви поезій Максима Рильського», вони характеризують лише якусь одну з поезій письменника, залишаючи поза увагою інші.

З особливою увагою треба ставитися до творів на вільні теми.

Їх писати значно складніше, ніж твори на конкретні теми, оскільки вони потребують доброї орієнтації в літературному матеріалі, а також начитаності й знання не тільки програмної літератури.

Проте, як свідчить практика, твори часто виконуються не на літературному матеріалі, вони насичені загальними трафаретними фразами, риторичними питаннями, міркуваннями загального характеру (про мир, роззброєння тощо).

Чимало вступників чомусь визнають за обов’язкове у висновках поклястися в готовності будувати нове суспільство, у любові до народу тощо.

У таких творах знання літератури підміняється риторичною патетикою, а тому оцінюють їх невеликою кількістю балів.

Екзаменаційні твори на вільні теми слід писати на матеріалі конкретних художніх творів, які абітурієнти добирають самостійно, включаючи й ті, які за програмою в середніх навчальних закладах не вивчаються. Аналіз цих творів і авторські коментарі до них мають бути спрямовані на розкриття теми.

Виконання на матеріалі конкретних художніх творів - третя важлива вимога, яка ставиться до твору вступника.

Це означає, що в процесі роботи над твором необхідно ретельно дібрати необхідний для висвітлення теми фактичний матеріал.

Уміння дібрати такий матеріал, проаналізувати його у потрібному напрямку, прокоментувати, розкрити тему, узагальнити факти, зробити необхідні висновки - це ті фактори, які (разом з грамотністю) забезпечують високу чи добру оцінку екзаменаційного твору.

Самостійність виконання означає не тільки те, що матеріал треба викладати своїми словами. Самостійність виявляється насамперед у вмінні коментувати, аналізувати й оцінювати літературні факти, узагальнювати їх, робити самостійні висновки, створювати відповідну структуру свого твору та свій стиль викладу.

Використання у творі довгих фраз і речень (а то й цілих абзаців), переписаних з підручника або з різних додаткових матеріалів, не свідчить про самостійність роботи абітурієнта і відповідно знижує її оцінку. Робота, переписана з будь-якого джерела, не зараховується.

Структура екзаменаційного твору теж має бути відповідною. У ньому повинні бути:

вступ, основна частина й висновки. Вступ, як правило, роблять стислим, компактним (1-2 абзаци) - він є начебто «перекидним містком» до основної частини роботи; основна частина - найбільш об’ємна, а висновки, або заключна частина, теж короткі (один абзац), але достатньо змістовні.

Отже, основну увагу треба зосередити на центральній частині, в якій розкривається тема.

У вступі традиційно визначається період, коли той чи інший письменник увійшов у художню літературу, указується на його місце в літературному процесі, на його творчий доробок і внесок у художню літературу. Наприклад, у вступі до теми «Сатиричне викриття самодержавства в поемах Тараса Шевченка «Сон» і «Кавказ» слід коротко сказати про Т. Г. Шевченка як великого українського національного поета, основоположника нової української літератури і літературної мови, визначити місце названих поем у творчій спадщині письменника, пояснити, чому саме ці твори використовуються для висвітлення даної теми.

В основній частині, яка в роботі є найбільшою, на конкретному літературному матеріалі слід розкрити тему, вказану в назві, тобто дати відповідь на поставлене в темі екзаменаційне питання.

У висновках підсумовується те, про що йшлося в основній частині. Отже, висновки мають існувати не самі по собі, а випливати

з усього проаналізованого в роботі матеріалу, завершувати твір.

Робити висновки, відірвані за змістом від теми твору, - велика помилка.

Логічна послідовність викладу матеріалу в творі - теж важлива вимога до твору вступника. Матеріал в екзаменаційному творі треба подавати чітко, кожний наступний абзац за змістом має доповнювати попередній, поступово розкриваючи тему. Порушення логіки мислення абітурієнтом призводить до появи у творі безглуздих, беззмістовних фраз типу: «Читаючи твір Михайла Коцюбинського «Фата моргана», я був дуже вражений поетичною сутністю письменника і його вмінням зображати себе» і подібне.

Основні положення екзаменаційного твору треба ілюструвати прикладами з художніх творів, цитатами з критичної літератури.

Вимога дотримання правил сучасної орфографії, пунктуації та стилістики зрозуміла сама собою, оскільки грамотність екзаменаційного твору - одна з обов’язкових умов високої оцінки. Це зумовлене тим, що, з одного боку, абітурієнт мусить мати необхідний рівень грамотності для того, щоб навчатися в університеті, щоб стати фахівцем з вищою освітою, а з іншого - він складає іспит не тільки з літератури, а й з мови.

Естетичне оформлення екзаменаційної письмової роботи абітурієнта теж впливає на оцінку. У чистовику не повинно бути жодних виправлень, закреслень, плям та ін. Усе, що пов’язане з творчим процесом написання твору, наприклад різні типи виправлень, закреслення, вставки, заміни слів, словосполучень, речень і навіть цілих абзаців, коректування тексту, можна робити тільки в чернетці.

Вступнику слід звернути особливу увагу на оформлення цитат, які в творі є обов’язковими, оскільки цитати свідчать про те, що він добре знає літературний матеріал, вміє його доречно використати в тексті свого твору. Крім того, цитати - це спосіб доказу, вони уточнюють і конкретизують думки автора про своїх героїв, їхні вчинки, обстановку, яка їх оточує, та ін.

Цитати з художніх творів письменників чи критиків у екзаменаційному творі треба подавати за сучасною орфографією.

Якщо вступник не пам’ятає дослівно цитати, можна передати її зміст своїми словами, за допомогою підрядних речень. Це запобігатиме появі зайвих помилок.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций