Бельський Сидір Закарпатській Україні

Розміщено Шкільні твори в 23 мая 2016

То не пісня по долині, —

Слізно плаче Верховина,

То не гули вод, —

Стогне раб-народ.

Риє землю джаганами,

Та посів його дощами

Геть змива з узгір,

Або нищить звір.

Безземелля чорні кручі…

А лани взяли родючі

Поміщик-упир,

Дука, монастир.

Сині гори Верховини,

Ліс пахучий, полонини,

Річки водограй —

Ніби справді рай.

Але в цьому гаї-раї

Люд замучений конає,

З голоду вмира

Пухла дітвора.

Тільки й їжи — бараболя…

Над селом жандармська воля:

Вдів та хатній бруд

Судить панський суд.

Гей, нуждарі-верховинці!

Ваші злидні поодинці

Скидаймо в одно

Спільнеє горно!

Та самі собі поможем,

Злу неволю переможем.

Куймо крицю-жар,

Згине пан, жандар!

Прийде воля в Закарпаття.

Крізь рожевоє багаття

Сонечко зася.

Гей, єднаймося!

_____________________________________________________

Примітка: Джаган — знаряддя, яким копають землю для посіву.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций