Байдюк Микола «Найневідомішому поету…»

Розміщено Шкільні твори в 17 января 2016

Найневідомішому поету

Наснився дивний сон.

Ніби твори його знає будь-хто у світі,

Ніби фото його — це обличчя людства,

Ніби ціла плеяда геніальних письменників

Старано копіює кожний звук його віршового доробку,

А наступна група менш геніальних

Копіює вже кожне слово своїх попередників,

І так далі аж до найневідомішого поета,

Котрий навіть копіювати не вміє і тому творить,

І ніхто й имені його толком не зна.

Так от

Цьому найневідомішому поету

Наснилося, що у вірші його

Під назвою “Дощ” —

Щось не так.

Не на місці висить одна крапочка,

Невеличка, собі, розумієте, крапелиночка —

І він мучився цілу вічність

Перебираючи в пам’яті краплі усіх дощів.

А ще здалося йому,

Що в поемі його незавершеній

Званій “Життя”,

Не все так гарно як хотілося б —

І багатьом від того не легше.

Тож він креслив, і писав наново, і знову креслив,

Аж поки сам уже не знав, який варіант кращий,

Але й припинить писати не міг,

Бо це явно було б найгірше.

До того ж незручно йому було,

Що не є він професійним письменником,

Не прийнятий до жодної спілки,

І що, леле, у нього образи — це не образи,

Що його метафора — Всесвіт — на жаль найкраща,

А іронія будякова до крові коле…

Дуже неспокійний сон

Снився найневідомішому поету,

Та головне, що сон цей —

Став дійсністю.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций