Сосюра Володимир Миколайович «Так ніхто не кохав…»

Розміщено Шкільні твори в 1 июня 2015

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить од солодкої муки…

В’яне серце моє од щасливих очей,

Що горять в тумані наді мною…

Розливається кров і по жилах тече,

Ніби пахне вона лободою…

Гей, ви, зорі ясні!. Тихий місяцю мій!.

Де ви бачили більше кохання?.

Я для неї зірву Оріон золотий,

Я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

Простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

І тремтить од солодкої муки…

1922.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций