Антонич Богдан-Ігор Васильович Буря

Розміщено Шкільні твори в 18 апреля 2015

Надходить буря. Сиві вільхи

В тривозі туляться до себе.

Щоб відідхнути, просить пільги,

Хоч на хвилину, в багрі небо.

Мов стовп, піднявся вихор тричі,

І сяють блискавки, аж маки

Червоні сплющують зіниці

І клоняться хорунжим ляку.

Кларнетів схлип, і вітру помах,

І виє лис — нічний астроном.

Червона неба папілома

Прорізана, мов бляха, громом.

Це з-понад бурі безкрай вільний,

Схилившись, риє в хмарах ями.

Тоді слова швидкі й доцільні,

Мов леза, схрещую з громами.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций