Антонич Богдан-Ігор Васильович Автобіоґрафія

Розміщено Шкільні твори в 8 апреля 2015

В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,

Тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,

І піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені.

Тепер — де б я не був і коли-небудь,

Я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені.

А як зійшов із гір до гамірливих міст,

У злиднях і невдачах не кляв ніколи долі та не ганив,

Глядів спокійно на хвиль противних гурагани.

Мої пісні — над рікою часу калиновий міст,

Я — закоханий в житті поганин.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций