Барка Василь Костянтинович Значення врази

Розміщено Шкільні твори в 8 ноября 2014

Я нікому не суддя! і знаю

Тінь свою в тропі щоденній.

Коло башти присудив до зламу

Грім — ялину, кору здерши.

Кору — збризнувши навкруг, як згубу

Царської парчі на трави:

Звідти з літер прочитай пробудну

Звістку про пишноти втратні.

При дощі, з краплистою вагою,

В розтріски корона зверглась:

Звідти з ноток вимовляй терпкою

Згадку про шумке мізер’я.

З кожною грозою судьби дужчі —

Думку вчать: про вічні звіти.

Осінь дожида! квиток доручить

Огняний — на вихід звідси.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций