Володимир Винниченко — письменник незвичайної долі. Його творчість у перші десятиліття XX століття викликала чи не найбільший інтерес читачів, прокладала українській літературі стежку до інших культур. У багатьох його драмах є образи героїв, які борються не за особливе щастя, аза ідеали людства. Так, у драмі «Гріх» показана ідея служіння наваго народу. Автор подає два протилежні табори героїв: немолоді гуртківці — однодумці, революціонери, і жандарми охоронці старих законів та влади. Борці мають підпільну друкарню, їхню діяльність викривають, іх самих заарештовують, намагаються зламати їхній дух. Починається двобій між протилежними силами. Революціонерка Марія розраховує лише на себе, на свій розум. Вона нікого і нічого не боїться, показує ворогові свою духовну незалежність від нього, свою внутрішню силу, коли підносить до уст отруту. Так жорстокого обійшлася доля із цією самовпевненою жінкою, але героїня залишилася душень вільною, не зламалася перед страхом смерті, не скорилася ворогові.
(Весь твір…)