Звільнений Прометей характеристика образа Прометея

Творчі роботи Морально-етичні теми от 13 сентября 2013

Прометей- бунтар, що кидає виклик і тиранії Зевса, і легкодухості всього людського роду, що виявляється опорою деспотизму. На відміну від трагедії есхила, що послужила зразком для Шеллі, гне осмислений не як проклін, а як розплата людей за власний страх перед буттям, що велить їм віддати перевагу несвободі, заглушивши в собі творчий порив. П., що не прийняв насильства над своєю волею, по характеристиці поета, “являє собою образ найвищої моральної й духовної досконалості”. Відкидаючи всевладдя Зевса, П. у Шеллі ополчается й проти людства Охоплений спрагою відплати за його слабості й гріхи, герой повинен сам пережити духовний катарсис, зцілившись від ненависті.

(Весь твір…)


Острів скарбів характеристика образа Сильвера

Творчі роботи Морально-етичні теми от 10 сентября 2013

Сильвер (Довготелесий Джон) - одноногий пірат, що був квартирмейстер знаменитого піратського капітана Флінта, що задалася метою заволодіти картою, а з її допомогою скарбами Флінта, закопаними на незаселеному острові в Карибському морі. Найнявшись як судновий кухар на шхуну “Испаньола”, куплену друзями оповідача - юного сина трактирника Джима Хокинса, для того щоб на ній відправитися на острів скарбів, С. очолює бунт на кораблі. Його спроба привласнити скарби терпить провал після смертельної сутички на острові піратів із Джимом Хокинсом і його друзями, однак йому вдається зникнути з украденою частиною багатств в одному з портів на шляху додому. С. - самий, мабуть, барвистий персонаж пригодницького роману Стивенсона, що навіть називався спочатку “Судновий кухар”. (Згодом таку назву одержала частина друга книги.

(Весь твір…)


Орлеанская незаймана характеристика образа Жанни д’арк

Творчі роботи Морально-етичні теми от 9 сентября 2013

Жанна д’арк у зображенні Вольтера, що неодноразово зверталося до цієї фігури, виступала й “хороброю амазонкою”, “ганьбою англійців” (”Генриада”), і “мужньою дівчиною, що інквізитори й учені у своїй боягузливій жорстокості звели на багаття” (”Досвід про вдачі”), В “Орлеанской незайманій” Ж. з’являється по-крестьянски грубуватої й безмежно наївної. Ж. смаглява, міцно складена, всі зуби її цілі, і вона широко посміхається. Погляду Ж. показані традиційно: вона щиро вірить у свою патріотичну місію й готова до самопожертви для блага батьківщини Полемічна установка й різка антиклерикальна спрямованість добутку спонукали Вольтера ввести в поему численні непристойності й розкуті сцени зваби Ж. , за допомогою яких образ її втрачає героїчні риси, заземлюється й втрачає ореола святості. Настільки ж нетрадиційні й образи Карла VII і його коханки Агнеси, у яких угадувалися Людовик XV і маркіза Помпадур: король слабовільний, сластолюбний і як правитель жалюгідний, Агнеса сполучить у собі лукавство й наївність. Добутку в цілому властива подібність із лицарськими поемами епохи Відродження, хоча цей жанр піддадуть Вольтером травестированию, відповідно до поставленого перед собою завданням


Одиссея характеристика образа Пенелопи

Творчі роботи Морально-етичні теми от 6 сентября 2013

Пенелопа- персонаж “Одиссеи”, дочка Икария й німфи Перибеи, дружина Одиссея й двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., що цілих 20 років чекає повернення коханого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одиссея П. осаджують численні наречені, юнаки із кращих сімей Итаки й прилеглих островів. Але П. , розуміючи, що сила на їхній стороні, діє хитрістю: три роки вона обманює наречених, обіцяючи, що зробить вибір після того, як витче похоронний саван для свого свекра Лаерта, а по ночах розпускає те, що зуміла виткати зачепи. (Цей мотив часто використовували багато письменників і поети, наприклад О. Мандельштам.

(Весь твір…)


Одиссея характеристика образа Одиссея

Творчі роботи Морально-етичні теми от 5 сентября 2013

Одиссей(у римській традиції Улисс - цар Итаки, головний герой поеми Гомера “Одиссея” і один із другорядних персонажів “Илиади”), Мужність О. сполучається з хитромудрістю й розважливістю. О. і сам уважає хитрість основною рисою свого характеру: “Я Одиссей, син Лаертов, скрізь изобретеньем багатьох /Хитростей славних і голосною поголоскою до небес вознесенний”. Батько Антиклеї, матері ПРО. , - Автолик, “великий клятвопорушник і злодій”, був сином Гермеса, бога, що славився спритністю й винахідливістю.

(Весь твір…)


Одиссея характеристика образа Навсикаи

Творчі роботи Морально-етичні теми от 4 сентября 2013

Навсикая - царівна феаков, дочка Алкиноя й Арети. У ніч, коли Одиссей досяг острова феаков Схерии, Афіна є сплячою Н. і спонукує її відправитися на берег зі служницями, щоб випрати білизна. Н. так і надходить, а після прання затіває гру в м’яч, що падає у воду, і лемент дівчин будить Одиссея, що з’являється перед ними, прикривши тіло листами Перелякані дівчини розбігаються, але Н. залишається на місці й вислухує прохання Одиссея про допомогу. Вона велить служницям вимити й нагодувати прибульця, а потім указує йому дорогу до будинку пануючи, попросивши тільки, щоб він випливав за нею на відстані, щоб не збуджувати пліток. На бенкеті в будинку Алкиноя Н. знову зустрічається з Одиссеем, що дякує їй за допомогу В образі Н. підкреслена насамперед краса (Одиссей порівнює стрункість її стана з молодою пальмою), скромність, що личить незаміжній дівчині (Одиссей навіть молить її, коштуючи на відстані, тому що, “торкнувши коліна її, він прогнівав би чисту діву”), але одночасно розумність і рішучість, підкріплена Афіною. Вона завбачливо велить Одиссею не супроводжувати неї, боячись кривотолков (за що її згодом дорікає Алкиной, але Одиссей видає це за власне рішення), а також радить звернутися не прямо до царя, а до його дружини, щоб знайти насамперед її підтримку.

(Весь твір…)


Одиссея характеристика образа Афіни

Творчі роботи Морально-етичні теми от 1 сентября 2013

Афіна - богиня, дочка Зевса, персонаж “Одиссеи” і “Илиади”. В “Илиаде” А. незмінно виступає на стороні грецьких героїв, що осаджують Трою. В “Одиссее” А. - головне діюче божество. На початку “Одиссеи” саме вона нагадує Зевсу про халепи Одиссея й умовляє батька, щоб той дозволив героєві повернутися на Итаку.

(Весь твір…)


Одиссея характеристика образа Алкиноя

Творчі роботи Морально-етичні теми от 1 сентября 2013

Алкиной - персонаж “Одиссеи” (пісні 6-13), цар феаков, чоловік Арети й батько Навсикаи. Після прибуття Одиссея на острів феаков Схерию, А. радо приймає чужоземця у своєму будинку, пригощаючи його на бенкеті, і обіцяє благополучне повернення у вітчизну. Він улаштовує ігри, під час яких феакийские юнака викликають Одиссея посостязаться з ними. Одиссей перемагає в метанні й викликається позмагатися в кожному з військових мистецтв, але А. припиняє ледь, що почалася суперечка, пропонуючи звернутися до співу й танцю, а потім велить своїм вельможам обдарити мандрівника, особливо спонукаючи до цього юнака евриала, що образив Одиссея зухвалим викликом. Після того як подарунки вручені Одиссею, відновляється спів, і Одиссей не може стримати сліз при пісні про узяття Трої. А. просить його нарешті відкрити своє ім’я, і герой називає себе й оповідає про свої попередні мандрівки.

(Весь твір…)


Обломів характеристика образа Штольца Андрія Івановича

Творчі роботи Морально-етичні теми от 26 августа 2013

ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Штольц Андрій Іванович - один з головних героїв, друг Іллі Ілліча Обломова, син Івана Богдановича Штольца, що обрусів німця, що керує маєтком у селі Верхлеве, що в п’яти верстах від Обломовки. “Штольц був німець тільки вполовину, по батьку: мати його була російська; віру він сповідало православну; природне мовлення його була російська: він учився їй у матері й із книг, в університетській аудиторії й в іграх із сільськими хлопчиськами, у толках з їхніми батьками й на московських базарах. Німецька ж мова він успадковував від батька так із книг”. Утворення Ш. одержав специфічне: “З восьми років він сидів з батьком за географічною картою, розбирав по складах Гердера, Виланда, біблійні вірші й підводив підсумки безграмотним рахункам селян, міщан і фабричних, а з матір’ю читав священну історію, учив байки Крилова, розбирав по складах же Телемаку”. Виховання, як і утворення, було двоїстим: мріючи про те, щоб із сина виріс “добрий бурш”, батько всіляко заохочував хлоп’ячі бійки, без яких ні дня не міг обходитися син, зникнення дитини на полудня й більше з невідомими цілями в невідомі місця; Якщо ж Андрій з’являвся без підготовленого “назубок” уроку, Іван Богданович відправляв сина туди, звідки прийшов, - і щораз юний Ш. вертався з виученими уроками.

(Весь твір…)



Сторінка 1 з 11


загрузка...