Серед класиків американського романтизму Джеймс Фенімор Купер поряд з По - най-популярніший у нашій країні. Інтерес до його творчості зберігається певною мірою й досі. Щоправда, досить швидко з письменника для всіх він став у нас передусім автором книжок для юнацтва. Та це, як відомо, випало на долю багатьом видатним художникам минулого - від Дефо і Свіфта до Вальтера Скотта і Марка Твена.
(Весь твір…)

 Він вважається зачинателем романтизму США, видатною постаттю першого покоління романтиків. Письменник працював у різних жанрах красного письменства: писав оповідання, есе, дорожні нариси, гумористичні і сатиричні статті та нотатки, історичні дослідження, біографії видатних людей тощо. Крім прози його вабили поезія і малярство. Збереглися його малюнки, які перевершують звичний аматорський рівень. Але з багатої творчої спадщини Ірвінга, який прожив довге життя і не відкладав пера до глибокої старості, живими і цікавими для сучасних читачів лишилися насамперед його новели та великі оповідання, а серед них справжня перлина американського романтизму «Ріп Ван Вінкль». Цей твір зажив всесвітньої слави, надихав митців різних країн - поетів, музикантів, художників. Його наслідували, пародіювали, перелицьовували. Гумором, сатиричною в’їдливістю, жартівливою фантазією смішить і сьогодні веселий, дотепний літопис «Історія Нью-Йорка від сотворения світу до кінця голландської династії», написаний двадцятишестилітнім автором й пройнятий, як він сам вважав, «молодечим зухвальством».
(Весь твір…)

Перегук міфологізованої історії із сучасними Ірвінгу подіями в книзі наскрізний від перших розділів і до кінця твору. Особливо критично звучать саме перші розділи узагальнюючого, універсального змісту. Саме в них автор приділяє багато уваги завоюванню Америки і винищенню тубільного індіанського населення. Коли Нікербокер (себто Ірвінг) пише про обгрунтування європейськими прибульцями свого права на чужі землі, його голос стає гнівно-саркастичним, а прийоми сатиричного протиставлення і пародіювання расистської та церковної демагогії по-свіф-тівськи нищівними:
(Весь твір…)

Історичні твори романтиків про недавню минувшину мали на меті зміцнити почуття прив’язаності до своєї землі, гордості за неї, землі, за яку так мужньо билися їхні діди й прадіди, їхні батьки, на якій всі вони так невтомно трудилися. З іншого боку, в цих творах історія часто є лише проекцією проблем і конфліктів сьогодення, часова відстань використовується для художнього ефекту. Твори Купера чи Готорна, в яких події відбуваються в минулому, не були класичними історичними романами у вальтерскоттівському дусі. У Купера це скоріше пригодницька проза із значними елементами історизму, у Готорна - психологічна. Вони не дають широкої картини найважливіших подій історії, але з великою майстерністю відтворюють ауру відшумілого часу. Це ж можна твердити і про Ірвінга.
(Весь твір…)

Після перемоги американських колоній у боротьбі за незалежність (1775-1783), проголошення суверенних Сполучених Штатів (1776), прийняття Конституції 1787 р. і революційного проголошення республіканського устрою, після другої успішної війни проти Англії в 1812 р. здавалося, що ніщо не стоїть на перешкоді позитивного здійснення одного з найбільших експериментів в історії людства - створення в Новому Світі на засадах свободи, рівності, права на щастя нового суспільного устрою, про який століттями мріяло людство. Цим був обумовлений ентузіазм, оптимізм, віра в світле майбутнє, такі характерні для більшості американців на початку XIX ст. З окремих, досить різних за своїм національним складом, звичаями, релігійними переконаннями, мовними особливостями регіонів поступово складається єдина держава, а в ній єдина американська нація, пройнята духом патріотизму й переконанням у своїх перевагах над народами Старого Світу.
(Весь твір…)

Одним із найвідоміших творів ранньої поезії Кітса став прозоро-простий своїми образами й глибокий за думкою сонет «Про коника і цвіркуна» з його чудовою метафорою краси, природи, поезії - невмирущої, вічної. Це вже не Кітс - учень чи послідовник інших поетів, нехай і дуже самостійний, а суверенний поет, якому судилося стати одним з найбільших у своїй вітчизні. Вже у цей час через впливи поетів-попередників, навчання й дискусії з сучас-никами-літераторами Гентом і Хезліттом викарбовується власне переконання Кітса, що «Краса це Істина, а Істина - Краса».
(Весь твір…)

«Повстання Ісламу» - наскрізь романтична поема, в якій панує алегорія, символіка, фантастичні образи і ситуації, докорінна трансформація реальних подій і постатей, що набувають характеру іномовлення, натяку, більш чи менш прозорої паралелі. Піднесений тон порівнянь із силами природи, космічними явищами, ідеалізація в зображенні головних героїв, схильність до абстрактних узагальнень на різних рівнях поеми - постаті персонажів, їх думки, дії, образ маси, народу тощо - все це, характерне для поетики Шеллі взагалі, якнайбільше притаманне і «Повстанню Іслама».
(Весь твір…)

У 1813 р. вийшла друком його поема «Королева Мав», котра, попри всю свою недосконалість, мала великий вплив на політичних поетів наступних десятиліть. Недосконалість «Королеви Маб» полягала не лише в тому, що у неї нема стрункої структури, вона безсюжетна, а образи персонажів розпливчасті і невиразні. Це поетизована публіцистика, щоправда не позбавлена численних яскравих метафор і символів, пройнята високим романтичним пафосом, пристрасним, емоційно сильним запереченням зла, несправедливості, утиску. Зміст поеми такий: королева фей забирає у свій замок, що знаходиться далеко над землею, Дух дівчини Іанти під час її сну. З позаземної височини обидві дивляться на маленьку планету, що майже губиться у круговерті всесвіту, і Королева розповідає Духу про історію людства, його сучасний стан і розкриває світлу візію майбутнього. Королева гнівно говорить про тиранів-королів і пасивність людей-рабів, котрі не наважуються піднятися проти своїх поневолювачів.
(Весь твір…)

Творчість Шеллі досить грунтовно вивчали не лише у нього на батьківщині, а й у Росії і особливо в Радянському Союзі. Радянські дослідники творчості англійського художника, автори передмов до різних видань його творів наголошували передусім на зрілій і беззастережній революційності поета,його глибокій соціально-політичній критиці існуючого в Англії устрою, законів буржуазного світу, його пророчих поглядів у майбутнє, проголошенні прийдешньої запеклої класової боротьби і створення нового світу на засадах соціальної справедливості, рівності та братерства. Його творчість розглядалася як ланка в ідейному розвитку між ідеями Французької революції і марксизму. При цьому завжди посилалися на висловлення Маркса і Енгельса, які високо цінували Шеллі саме за його революційність і критику капіталізму. Художній бік творів поета при цьому залишався у тіні, ліричні звуки його поезій заглушали гучні удари революційних барабанів і цимбалів.
(Весь твір…)