Перш ніж перейти до творчості відомого перського поета-мислителя Сааді, слід розглянути загальні досягнення середньовічної перської літератури, в яких умовах і під якими впливами вона розвивалася.

Середньовічна перська література - набуток багатьох народів, які розмовляють на мовах іранської групи (перси, таджики, афганці, курди і т. п.), багатьох тюркомовних народів (узбеки, туркмени, азербайджанці, турки), деяких народів Індостану.
(Весь твір…)

ГОМЕР (Homeros), грецький поет, відповідно до дaвньої традиції, автор Іліади {Іlіas) і Одіссеї (Odysseіa), двох великих епопей, що відкривають історію європейської літератури. Про життя Гомера в нас немає ніяких зведень, а збережені життєписи і «біографічні» замітки є більш пізніми по походженню і часто переплетені з легендою (традиційні історії про сліпоту Гомера, про суперечку семи міст за право бути його батьківщиною). З XVІІІ ст. у науці йде дискусія, як щодо авторства, так і щодо історії створення Іліади й Одіссеї, так званне «гомерівське питання», за початок якого всюди приймається (хоча були і більш ранні згадування) опублікування в 1795 р Ф. А. Вольфа під заголовком Введення в Гомера (Prolegomena ad Homerum). Багато вчених, названі плюралістами, доводили, що Іліада й Одіссея в дійсному виді не є витворами Гомера (багато хто навіть думали, що Гомера взагалі не існувало), а створені в VІ ст. до н. е. , імовірно, в Афінах, коли були зібрані воєдино і записані передані з покоління в покоління пісні різних авторів. А так названі унитарії відстоювали композиційну єдність поеми, а тим самим і одиничність її автора. Нові зведення про античний світ, порівняльні дослідження східнословянських народних епосів і детальний аналіз метрики і стилю надали досить аргументів проти первісної версії плюралістів, але ускладнили і погляд унтаристів. Історико-географічний і мовний аналіз Іліади й Одіссеї дозволив датувати їх приблизно VІІІ ст. до н. е. , хоча є спроби віднести їх до ІX або до VІІ ст. до н. е. Вони, очевидно, були складені на малоазійському узбережжі Греції, заселеному іонійськими племенами, або на одному з прилягаючих островів.
(Весь твір…)

Шарль Бодлер належить до тих поетів, які не знайшли розуміння і визнання у сучасників. Читачі вважали його небезпечним аморальним бого-хульником, анархістом, напівбожевільним. Лише окремі, переважно діячі мистецтва, вбачали в Бодлерові великого поета. Таке ставлення до нього пояснюється насамперед тим, що з ранньої юності і до самої смерті Бодлер перебував у стані конфронтації з тогочасним суспільством. Цей конфлікт був непримиренним, що й зробило неможливою будь-яку іншу розв’язку, крім трагічної, для поета.
(Весь твір…)

Австрійський композитор. Володів феноменальним музичним слухом і пам’яттю. Виступав як клавесиніст-віртуоз, скрипаль, органіст, диригент, блискуче імпровізував. Заняття музикою почав під керівництвом батька - Л. Моцарта. Перші твори з’явилися в 1761. З 5-літнього віку з тріумфом гастролював у Німеччині, Австрії, Франції, Великобританії, Швейцарії, Італії. У 1765 у Лондоні виконані його 1-і симфонії. У 1770 Моцарт якийсь час брав уроки в Дж. Б. Мартіні і був обраний членом Філармонії, академії в Болоньї. У 1769-1781 (з перервами) перебував на придворній службі в архієпископа в Зальцбургзі як концертмейстер, з 1779 як органіст. У 1781 переїхав у Відень, де створив опери «Викрадення із сералю», «Весілля Фігаро»; виступав в концертах («академіях») . У 1787 у Празі Моцарт закінчив оперу «Дон Жуан», тоді ж одержав призначення на посаду «імператорського і королівського камерного музиканта» при дворі Йосипа II. У 1788 створив 3 найбільш відомі симфонії: Es-dur, g-moll, C-dur. У 1789 і 1790 виступав з концертами в Німеччині. У 1791 Моцарт написав оперу «Чарівна флейта»; працював над реквіємом (закінчений Ф. К. Зюсмайром). Моцарт був одним з перших композиторів, що обрали незабезпечене життя вільного художника.
(Весь твір…)

«»

Шарль П’єр Бодлер народився в Парижі 21 квітня 1821 року.

По його власному визнанню, багато хто з його предків були ідіотами чи маніяками й усі відрізнялися «жахливими пристрастями». Старший брат його Клод (від іншої матері) на 55-м року життя був розбитий паралічем і вмер, здається, у божевільному будинку майже в один час з поетом. У матері останнього в старості були паралізовані ноги. Усі ці генеалогічні дані мимоволі наводять на думку, що Бодлер вже в своїй крові носив, можливо, задатки тієї страшної хвороби, яка передчасно звела його в могилу і наклала такий гіркий і темний відбиток на його талант і характер. Але не підлягає також сумніву, що і сам поет додав до цих ненормальних основ своєї природи значну краплю отрути.
(Весь твір…)

Для багатьох поколiнь юних читачiв цей роман став настiльною книгою, його екранiзували багато разiв, до останнього часу пiдлiткiв приваблювали iгри «у Робiнзона», спроби пройти його шлях, випробувати свої сили у екстремальних ситуацiях.

Самотня людина на одинокому островi нiби повторює весь шлях, пройдений людством: мисливець, землероб.
(Весь твір…)

Польський романіст Генрік Адам Олександр Пій Сенкевич народився 7 травня 1846 р. в польському містечку Окжейска, що нині знаходиться на території Литви, у литовсько-польській родині, що одержала дворянство в 1775 р. Його батько, Йозеф Сенкевич, що брав участь у польському повстанні 1831 р., був власником декількох невеликих маєтків. Його мати, Степанія (уроджена Чецишовська), походила зі знатної родини.
(Весь твір…)

Вільгельм Аполлінарій Костровицький народився в Римі 26 серпня 1880 року. Він був позашлюбним сином російської підданої та італійського офіцера. Його дід по материнській лінії, поляк за походженням, штабс-капітан російської армії, після поразки Польського повстання 1863-1864 років проти царської Росії був змушений залишити родовий маєток у Білорусії під Иовогрудком.
(Весь твір…)

Була це душ копальня дивовижна, - у ній, як жили тихих срібних руд, тяглись вони крізь тьму. Поміж корінням струміла кров, що до людей пливла; тяжким порфіром в тьмі вона здавалась. Ото й увесь багрянець.

Там були урвисті скелі, і ліси безлюдні, і зведені над пусткою мости, і той сліпий, великий, сірий став, що над своїм глибоким дном повиснув, як небо дощове над краєвидом. І поміж піль, полога і сумирна, виднілася бліда стяга дороги, простелена, мов довге полотно.
(Весь твір…)