Щоправда, на той час Василь уже точно знав, що йому лишилося три числиці до смерті. Знав давно, але, будучи людиною мужньою і трохи фаталістичною, не скаржився на долю. Єдине, що пекло йому душу, отруювало останні дні життя, то це - усвідомлення того, що примасковані вбивці, які прирекли його в могилу, залишаються верховодити на білому світі й будуть безкарно синити свої чорні справи.
(Весь твір…)

Місце народження будь-якої історико-культурної постаті (державного або громадського діяча, вченого, митця, письменника тощо) виглядає інколи важливою інтерпретаційною проблемою, що становить значення як для неї, так і для її дослідників. Місце народження - це першородний зв’язок зі світом, перший досвід відчуття рідної, “своєї” землі, початкові й початкуючі кроки зростання. Це й перші символи майбутньої долі.
(Весь твір…)

У науці існує своя мода так само, як і в музиці, політиці, кіномистецтві, як вона існує і в побутових смаках людей. Закони її дії універсальні.

У літературознавчій науці є теми престижні (ходові) й не модні (не престижні). У ній є проблеми, теми, на які існує попит, а є такі, що мало цікавлять наукові центри й журнально-видавничі структури.
(Весь твір…)

Між поезією та містикою у певному сенсі існує природна схожість, яка споріднює їхні іманентні можливості проникати крізь плівку невідомого, за якою одразу губиться думка, зникає горизонт бачення, а предмети наче непомітно розчиняються, втрачаючи не тільки контури, а й фізичне тіло. І перед нашим поглядом постає справжнє безмежжя без визначеного кольору, без найменших предметів і натяків на рух. Це, власне, та межа, за якою наша уява безсила.
(Весь твір…)

Натхненним співцем України став у літературі XX ст. Володимир Сосюра. Його поетичну музу називають “Голосом ніжним, як пісня у солов’я, громом молодим” під час суспільних заграв і бур. Син шахтаря і сам шахтар з Донбасу, він увійшов у літературу рідного народу і разом з ним пройшов тернистий шлях зростання та утвердження як один з улюблених поетів-ліриків України.
(Весь твір…)

Емма Андієвська (1931) належить до так званої Нью-Йоркської групи (Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська, В. Вовк), хоча був такий час, коли вона заперечувала цю приналежність. У її творчому доробку 12 збірок поезії та 6 книг прози. На даний час вона більш захоплюється малярством, ніж літературною творчістю.
(Весь твір…)

У далеких кочовищах Азії жили монгольські племена. Кожне їхнє плем я мало свого князя - хана. Один з них - Чингісхан, силою об єднавши численні кочові племена, у тому числі і плем я татар, створив могутню державу. Він прагнув підкорити інші землі і країни. Просуваючись на захід, монголи завойовували народ за народом. Володіння Чингісхана розкинулися від берегів Тихого океану до Уральських гір.
(Весь твір…)

М. Вороний народився у 1871 році на Катеринославщині, дитинство пройшло під Харковом. Мамині пісні, “Кобзар” і все таке. Закінчив початкову школу, реальне вчилище у Харкові, а потім у Ростові. У Ростові читав багато новітньої рос літератури, зблизився з народниками і разом з драгоманівцем С. Ерастовим орг. “Українську Громаду”. Після арештів і трусів В виключили з 7-го класу училища з забороною вчитися. Драгоманівець Вороний рушив до Софії, де якраз викладав Драгоманов, але, приїхавши до Львова, дізнався, що Драгоманов помер. Виїжджає до Відня, вчиться там в університеті, відтак переводиться до Львова. Саме у Львові В знайомиться і зближується із Франком. Співпрацює в його журналі “Житє і слово”, допомагає Франкові у виданні журналів “Громадський голос”, “Радикал”, на деякий час стає актором і режисером театру “Руська Бесіда”.
(Весь твір…)

П. Куліш - людина енциклопедичних знань, дивовижної пpацездатності. Він захоплював своїх сучасників винятковою плодотвоpністю і водночас дpатував частими змінами своїх поглядів, оцінок, політичних платфоpм. І. Фpанко називав Пантелеймона Куліша “одним із коpифеїв нашої літеpатуpи”, її “пеpшою звіздою”. Водночас він зауважував, що Куліша “дpуга половина думки б’є пеpшій в пику”. Це висловлювання було обумовлене непослідовністю П. Куліша, супеpечливістю його натуpи, що позначилося на його твоpчості.
(Весь твір…)