В останні роки життя Пушкіна тема селянського повстання була однієї із центральних у його творчості. В 30-х роках XIX століття зросла кількість селянських бунтів і збурювань, спрямованих насамперед проти кріпосництва. Ще в 1824 році Пушкін замислюється про ролі народу в історії Росії. У драмі «Борис Годунов» поет піднімає важливу проблему - проблему народу й влади. Потім він знову торкається цієї теми в незакінченій повісті «Історія села Горюхина» і продовжує її в «Дубровском». До роботи над «Капітанською дочкою» А. С. Пушкін приступився в 1833 році й закінчив її в 1836 році.

(Весь твір…)

Безумовно, А. С. Пушкіна дуже хвилювала тема повстань у Росії - як селянських бунтів, так і таких, як події грудня 1825 року, у яких брали участь його близькі друзі.Роздуму над цим звернули думку автора до драматичних подій історії, і він пише нарис «Історія Пугачова». Але як художник, А. С. Пушкін не зміг повністю виразити себе в історичній праці, і в нього виник задум художнього твору про пугачевском повстання.

(Весь твір…)

У вірші «Осінь» ми знаходимо не тільки зображення природи; перед нами різноманітні картини життя: полювання поміщиків, від якого страждають засіяні поля селян, катання на ковзанах, зимові свята, літня спека, від якого знемагають люди, т.п. Пушкін описує в цьому вірші й процес своєї поетичної творчості, говорить про долю передового поета в умовах Росії 30-х років XIX століття

(Весь твір…)

По своїй композиції й мові вірш «Село» представляє гаряче мовлення поета-громадянина, що виражає погляди й почуття передових людей свого часу. Це досягається рядом поетичних прийомів. Вірш починається звертанням до села, як і годиться в ораторському мовленні. Друга й третя строфи мають те саме побудову: «Я твій: я проміняв… Я твій: люблю цей темний сад…» У другій частині вірша той же ораторський прийом повторення: «Тут барство дике… Тут рабство худе… Тут тяжкий ярем… Тут діви юні…» Ораторським прийомом є й наявність наприкінці його окличних і питальних речень

(Весь твір…)

Михайло Шолохов. Кожний відкриває його по-своєму. Одному близький Григорій Мелехов, відважний козак з роману «Тихий Дон», іншому полюбився дід Щукарь, смішний дідок із книги «Піднята цілина». Це й зрозуміло. Адже долі героїв, проблеми, підняті Шолоховим, співзвучні нашому часу. Любов, материнство, рідне вогнище - от ті вічні цінності, про які оповідає автор в «Тихому Доні».

(Весь твір…)

Юрій Визбор - один з найвідоміших виконавців авторської пісні. Особливо популярні його пісні були в шістдесяті роки. Але й дотепер серед студентів співаються й «Манеж», і «Мила моя». Визбор народився 20 червня 1934 року в Москві. Про свого батька він писав так: «Юзеф Визборас був запальним і ревнивим командиром, що був моряком, що кинувся в 1917 році із благовидної Литви в Росію». Він був арештований, а в 1958 році посмертно реабілітований. Мати Визбора, Марія Григорівна Шевченко, удруге вийшла заміж, але відносини сина й чоловіка були дуже складними - вона розвелася. Дитинство Визбора довелося на нелегкий воєнний час і не менш важкі післявоєнні роки. Це вплинуло на його характер, на становлення його особистості

(Весь твір…)

Я знаком із творчістю великої кількості письменників і поетів різних часів. Є серед них і улюблені. Із закордонних авторів - це В. Шекспір, Э. Войнич, О. Уайльд, Э. Хемингуэй, з вітчизняних - Н. Гоголь, А. Чехов, Н. Гумилев, М. Булгаков, В. Биків. Їхнього добутку таять глибоко в собі якусь вічну загадку для мене, що буде существрвать завжди. Всі вони жили в різний час і писали кожний про своєму й по-своєму. Напевно, талант художника полягає не тільки в митецькому володінні формою, не тільки в наближенні до повного самовираження, але й у тім, наскільки інші люди в інші часи можуть знайти в його добутках частку самих себе.

(Весь твір…)

Митрофан означає «являющий свою матір», тобто схожий на свою матір. Це яскравий тип розпещеного «мамія», що виріс і сложились у неосвіченому середовищі помісного дворянства. Кріпосне право, домашня обстановка й безглузде, виродливе виховання духовне погубили, розбестили його. Від природи він не позбавлений хитрості й кмітливості. Він прекрасно бачить, що повновладною господаркою в будинку є мати, і він підладжується до неї, прикидається ніжно люблячим її сином (оповідання про сон) або лякає її погрозою утопитися, якщо не вбережуть його від кулаків дядюшки й будуть мучити читанням часослова

(Весь твір…)

Простакова — груба й неприборкана натура. Вона нахабна, якщо не зустрічає опору, і разом з тим боягузлива, коли натрапляє на силу. Нещадна до тих, хто перебуває в її владі, вона принижується, готова валятися в ногах, вималивая прохання в того, хто сильніше її (зчепа із Правдиним наприкінці комедії). Простакова неосвічена. Вона вороже ставиться до освіти: з її точки зору, утворення зайво. «Без наук люди живуть і жили,- говорить вона. Тільки підкоряючись необхідності, бажаючи «вивести в люди Митрофана, вона наймає йому вчителів, але сама ж заважає його навчанню. У відносинах до людей вона керується тільки грубим розрахунків, особистою вигодою. Таке, наприклад, її відношення до Стародуму й Софії. Заради особистої вигоди вона здатна піти навіть на злочин (спроба викрасти Софію, щоб насильно видати її заміж за Митрофана).

(Весь твір…)