Симоненко Василь Андрійович Суд

Розміщено Шкільні твори в 1 сентября 2014

Симоненко В. А. У твоєму імені живу. — К.: Веселка, 1994

Параграфи присіли біля столу,

Примітки причаїлись по кутках,

Очима гострими підсудну прокололи

Цитати із багнетами у руках.

І циркуляр дивився в окуляри,

І грілися роззяви біля груб,

І вказівки скакали, як примари,

Із телефонних мудрих труб.

— Вона чужа, — параграфи сказали,

— Вона не наша, — мовив циркуляр.

— Нечувана, — примітки пропищали.

І в залі знявся лементі базар.

І циркуляр на них поглянув строго,

І зал заворушився і затих…

…І роз’яли її, небогу,

В ім’я параграфів товстих.

Вона даремне присягала слізно,

Що не чинила і не чинить зла.

Була у суддів логіка залізна:

Вона ні в які рамочки не лізла,

Вона — новою думкою була.

1963.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций