Бельський Сидір Люблю Вітчизну

Розміщено Шкільні твори в 28 августа 2014

У всякий час, у всяку пору

Люблю Вітчизну дорогу:

Степів її гладінь простору,

Громи й веселкову дугу.

Гірськи шпилі й ліси пахучі,

Красу ранкової зорі

І рік одвічні доли й кручі,

Ласкаве сонечко вгорі.

Люблю комбайна звук октавний,

Коли на хедер пада ниць

Облите сонцем золотаве

Колосся зрізаних пшениць.

Ведуть машини комбайнери,

Із бункерів тече зерно, —

То міць людей нової ери.

Їх праця — дружби знамено.

Люблю тебе, мій рідний краю,

Коли крицеві трактори

Лани широкі дружно крають,

Гудуть осінньої пори.

Зима, а чуть моторів звуки,

В степу, в мороз і в бурі свист:

Везе “органіку” і туки

На лан невтомний тракторист.

Стає капіль дзвінкіше капать,

Хоч лютий снігом ще мете.

“Хутчіш у поле!” — серце квапить:

Вже гріє сонце золоте.

Запал весни струсне байдужих.

Люблю в повітрі поля пах.

Його несе на крилах дужих

Віщун краси — весняний птах.

Весна ось-ось, не за горами.

Вже десь летить пташиний шнур,

Наповнить серце нам піснями,

Мов струни сонячних бандур.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций