Лепкий Богдан Сильвестрович Подорожній

Розміщено Шкільні твори в 28 августа 2014

Глухе, бездушне отупіння

Напало на землю. Квіти мруть,

Поля байдужно снігу ждуть,

А хмари висять, як каміння.

Часами вітер набіжить

І сірим туманом повіє.

Село в долині бовваніє

І п’яним сном дрімає-спить.

Погасло світло. Зачинились

Од зимна двері. Вірні пси

В солому з вухами зарились,

Лиш шум блукає по межі.

Лиш стежкою попід плотами

Йде голод — сіл щорічний гість.

Держить в руках мужицьку кість

І грізно зиркає очами.

1901.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций