Адам Міцкевич До матері-польки

Розміщено Шкільні твори в 13 августа 2014

Адам Міцкевич

До матері-польки



Перекладач: Микола Лукаш

Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990









О Мати-Полько! Як у твого сина

 В очах сіяє дар святий пророцтва,

Як появляє лагідна дитина

 Поляків давніх горде благородство,



Як, занедбавши забавки пустії,

 Він слухає співця старого думи

Про наших предків вікопомні дії,

 Ясне чоло схиляючи у сумі,-



О Мати-Полько! Горе йому буде!

 Молись за нього… Глянь, он Скорбна Мати:

Розкраяні мечами в неї груди,

 Й тобі судилось муку цю прийняти.



Хай дійдуть згоди нації й держави,

 На землю злине миру благостиня,

А твого сина жде борня без слави

 І мученицька смерть - без воскресіння.



Пошли ж його скорішє в нетрі, в пущі,

 Хай у печері скриється, то, може.

Приспить, сердешний, думи невсипущі,

 З отруйним гадом поділивши ложе.



Там стане він байдужим і холодним,

 Навчиться, як безодня, німувати,

Труїть нечутно випаром болотним,

 Слизьким вужем покірно плазувати.



Спаситель наш, в невинності дитинній,

 Голубив хрест і був на нім розп’ятий…

О Мати-Полько! Й ти подбай ще нині

 Про іграшки підхожі для хлоп’яти.



Окуй у пута змалку бідолаху,

 Впряжи його у тачку із землею,

Щоб він не блід, ступаючи на плаху,

 Щоб він не червонів перед петлею.



Не піде син із рицарством до бою,

 Щоб водрузить хреста в Єрусалимі,

Не скропить волі кровію живою,

 Як воїни свободи невтолимі.



Шпиг викличе його на поєдинок,

 На прю з ним стане царський суд неправий,

А бойовищем буде в них застінок,

 А переможцем вийде кат кривавий.



А пам’ятником буде надмогильним

 Там шибениця, чорна потороча,

А славою - хіба сльоза жіноча

 Та тихе слово в краю підневільнім.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций