Глібов Леонід Іванович Думка («Турбується наш невсипущий світ…»)

Розміщено Шкільні твори в 16 июля 2014

Турбується наш невсипущий світ;

І день і ніч і йдуть, і їдуть люде,

Нагадують про слово давніх літ:

Те бачили — побачимо, що буде.

Сказать би їм: було і поплило,

Коли і що там буде — не вгадаєм,

А те, що є і всюди поросло,

Ми бачимо щодня і добре знаєм.

Там гордий ліс на весь майдан шумить,

А там черв’як билині корінь точить,

Там щастя декому добро сулить,

А там біда сльозами злидні мочить.

А там дукан гладкий смакує як!

Всього кладе повнісінькую ринку,

Ще й цуцику дає, щоб знав він смак,

А там бідняк гризе суху скоринку.

Там пан гаман по сто рублів дає

Пройдисвіту, що речі медом маже,

А хто шепне про горенько своє,

Тому «біг дасть» ласкавенько він скаже.

І жаль мені, квилить душа моя,

Що бачать те і терплять люде;

Усе одно і всюди чую я:

Так і давно було, то так воно і буде.

28 липця 1893 р..



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций