Перковський Антоній Я програв, бо я не переміг!

Розміщено Шкільні твори в 14 июля 2014

Антоній Перковський



Я програв, бо я не переміг!

Затоптали істину в грязюку!

Я не в силах зупинити біг,

Сторінки неправди йдуть до друку.



Боже мій, прости мене, пробач!

А тягар на серці катастрофи,

За вікном чужий болючий плач,

Вічний мій докір - оції строфи!



Впала ніч на землю покаранням,

Заспокоїлись думки на мить.

Розминулась кара з потуранням,

Я не хочу більше жить…



Скільки б не шукав: усе - недоля,

Не знайти пробачення повіки!

Та настане день - загине воля,

Потечуть землею темні ріки.



Наче все життя моє - омана,

За хвилину змінюється шлях,

А в душі нестерпно болить рана,

Плаче небо по своїх зірках!



З кожним днем втрачаю найцінніше!

Кожен день - це пекло тяжких слів,

І весь час мій крик стає тихіше,

Мруть герої, захищаючи рабів…



Тільки раб презирства гідний…

Так! Я раб слабкий лише!

Тільки він - усім огидний,

Може, правдою живе…



Я забув красу ночей,

Страх і совість душу мучать!

Не відвести вже очей,

Від картин, де правди учать!



Неможливо розірвати

Ці кайдани на вустах…

Наче хочу я сказати,

Та отрута у словах!







Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций