Симоненко Василь Андрійович Поет

Розміщено Шкільні твори в 2 июля 2014

Симоненко В. А. У твоєму імені живу. — К.: Веселка, 1994.

Я жив не раз, хоч не в одній оправі,

Вмирав не раз і знову воскресав,

Серцями людськими, мов каменем, кресав,

Втопивши біль у віковій заграві:

Тоді як ви плелися невеселі,

Опутані кайданами, в катівні, —

Мартинові під ваші сни наївні

Мені стріляли в груди на дуелі.

Я не вмирав. На прив’язі міцному

Мене, мов пса, покірні холуї

Тримали в закутку холодному, тісному,

Закинувши в віддалені краї.

Та, не піддавшись зарібку легкому,

Я не прислужував ніколи і нікому.

3.II.1956 .



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций