Сковорода Григорій Савич Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона алківіадська — C. 5

Розміщено Шкільні твори в 30 июня 2014



Сім у седмиці сонць і одне сонце. Сім очей вічності і одне недремне Око. Ця ж седмиця у Захарії уподібнюється до семилампадного свічника: “Бачив, і це свічник весь золотий”.

Шукав він, та у Бога що це означає? І знайшов, що всіх цих думок стріла спрямована в один лиш центр вічності, знехтувавши всю стихійну грязь. “Це слово Господнє не в силі великій, не у міцності, а в дусі”, — говорить Господь.

Цей світлосонячний свічник просвічує виходи і входи у цю запечатану книгу, а це семипоглядне око весь дім цей свій у цілості досі зберігає. “Господня земля.” Це око відкривається по всій його землі цій з тягарем її. Це сім очей Господніх, що дивляться на всю землю.

І не дивно, що Єзекіїль бачить довкола [завдяки] крилатим своїм тваринам і на колеса насадженим очам. Сказано вже, що Біблія є символічний світ і звіринець Божий, а люди, скотина, звірі й птахи є фігури й херувими26, тобто візочки, що везуть вічності скарб.

Просить Єзекія, що сидить на херувимах, щоб визволив від наруги нетлінну свою діву — Біблію, і цих-то Очей його у ній відкриття просить: “Відкрий, Господи, очі твої і дивись”. Про це ж просить і Соломон: “Хай очі твої будуть відкриті на храм цей день і ніч”. Тоді вони не вдень, а лиш вночі відкриваються, коли лиш тінь і фігура бовваніє. Відкриваються вони Веніаміну й братії його.

“Глянувши очима своїми, Йосиф побачив Веніаміна”. Та Веніамін, крім вечора, і рано ще їсть.

“Зголодніють увечері.” “Відверну очі мої від вас”. “Сповнилося зранку.”

Відкриваються Закхею: “Глянувши, Ісус.” Відкриваються Давидові: “У світлі тому побачимо Світло”. Та й цей у седмичних днях побачив Бога. “Семирицею вдень хвалив тебе”. Відкриваються Соломонові: “Очі твої голубині”. Та й цей кричить, що під сонцем убогість, і труд, і немає потішних новин, крім того, що спочиває на сонці. “Поки дихає день.” “Де спочиваєш? — У полудні”. “Покажи мені вид твій.”

У всіх таких як містяться всередині їх, так і відкриваються Вічного очі. А без цього вони і недужі, й кульгаві, й сліпі. “Тоді скочить кривий, як олень.” “Очі Господні високі, людина ж смиренна”.

Вони тому називаються народ Божий, а Мойсей синів Якова так благословить: “Всі освячені під руками твоїми і ці під тобою є”. Вони — і люди, і бики, і леви, і орли, зайнявши місця єгипетських фігур, названих ієрогліфами.

“Син левів Юда, радостетворні очі його.”

“Першородне теля — доброта його”. “Чи твоєю поведінкою здіймається орел?” “Підняв вас, як на крилах орлиних, і привів вас до себе”. “Очі твої на мені.” (Йов).

Ось чому херувимських цих тварин уявляє Єзекіїль крилатими, чотириногими, многоокими, що везуть колеса многоокі. “На його місце, якщо бачили Начало одне, йшли слідом його”. Наче в очах їх є високе оте Око, зіниця вічності, і у світлі світло істинне, а у сонці нове містилося Сонце. “Начебто було Коло в колесі”. Він же бачить серед тих тварин палаючі Захаріїні свічки. Відомо, що стародавні свічкою, лампадою й оком світу називали сонце, а людина є маленький світик. “Спочив у день сьомий”. Розділ 11-й



ПРО СНИ ФАРАОНОВІ

Ця радостетворна субот седмиця, з’являючись у різному одязі, з’являється й під виглядом семи колосків, бачених у сні фараоном, і семи корів27.

Тлумачить це сам Йосиф: “Є сім років”. Як субота, так і 50-й рік є чертог Вишнього. А можна здогадатися й із цього, що всі колоски, як і Захаріїні сім лампад, виходять з одного стебла, що у нашому світі не видно.

Чи не подібні сонце і колос?. Яка потреба в гаманцях, якщо в них те ж золото? “Всяка плоть — сіно, і все, як риза, зітліє, а думки у них Божій ті ж”. Коли сонце освічує, а вино веселить, а хліб зміцнює, тоді не велика різниця. Давидова мова про світло змішує пшеницю, вино і єлей. “Проявився на нас.” і інше.

Мені здається, що сон фараона означає ніч і тінь запозичених у єгипетських священиків і даремно у них шанованих отих фігур, всередині яких прозріло ізраїльське око вічної думки і викрало на свою користь. “Сон фараона один є”. Лиш єгипетська пітьма у цих словах, а сила в них Божа. “Як істинне буде слово, котре від Бога”. Потім і сон повторений. Один його, другий колос Божий. “І був вечір, і був ранок.” Оці-то колоски зривали й розтирали апостоли в суботу. Допомогла їм субота, а без неї їх би зустріло те, чим прийняв єврейський сфінкс, — сильний князь Єффай всіх єфремітів28. Він усіх їх переколов, бо не вирішили отакого завдання: “Скажіть колос (шиболет — по-єврейськи)” . І не змогли так сказати. “І взяв їх і заколов”. Смерть, голод, отрута й виродок є Біблія, що заблудила від свого Начала.

Видно, що єфреміти про дні перші й літа вічні з Давидом не міркували, а з апостолами не думали про суботу. Не спало їм на думку здогадатися, що всяка трава на третій день, а день Спочатку сотворений. Тут у всьому гавань. Субота день її і сонце силу, рішення й шабаш усьому надає. А більш правдиво сказати: зіниця сонця - маленьке, вміщене у сонці сонечко.

У цій найсвітлішій із всіх своїх чертогів палаті, відпочиваючи, прекрасний наш Йосиф (прикладатель) до фігурної своєї системи, до очей світу, що сходять і заходять сонцем, до проростаючої і в’янучої трави, всякої плоті світло, сенс і смак прикладає, оновлюючи вигляд фігур і сам на всяку свою похвалу прикладаючи. Треба лиш із цієї твердості його викликати, обрізати йому волосожарні промені, зняти світло, що його огортає, і все лахміття відіслати на захід. Тоді залишиться й вознесеться Господь єдиний. “Ліг, спочив.” “Спочив у день сьомий”. Розділ 12-й



ПРО АВРААМОВУ ЖЕРТВУ

Багата ця й чудова фігура сонце є ситою жертвою Богові. Сім субот, сім корів, убогість наша, а жир Божий. Наш голодний вечір, а його ранок ситий. Жир є те ж саме, що у Захаріїних лампадах єлей: і освічує, і насичує. Оцю-то “візьми мені телицю трилітню”, — велить Бог Авраамові. Він, піднявши жертву в розум Начала і розділивши фігуру на тінь і істину, бачить, що сонце є не що інше як піч, яка димить запашним нетління димом[††]. Тоді сонце, показавши того, кого собою утворює, впало, наче шкаралупа, на захід свій[‡‡] , а Авраам здивувався, побачивши, що на місце відділеної тліні прийшли нові думки, думки вічні. “Хай птахи розмножаться на землі”. Тут він почув оту горлицю. “Голос горлиці чути в землі нашій”.

Побачив із ковчега голубку, що дивилася поверх потопних вод, і сказано йому, що це зачате в його серці вічності зерно перетвориться на тлінь поганських фігур, пожерте ними, і всякий розтопче як підле, та що цим переважаючим поганам він сам дасть суд і рішення і що це насіння наслідить усю їхню землю, запозичивши від несмачного єгипетського Нілу все для Євфратового плодоношення. Від цих корів пропонує найдорожчим своїм гостям масло, і молоко, і теля одне. Лиш один є у всіх цих чистих Божих телиць син, та завжди молодий і прекрасний. “Спочив у день сьомий”. Розділ 13-й



ПРО СІМ ХЛІБИН

Сюди дивляться і сім хлібин. Одну із цих хлібин їдять два подорожні: Лука і славний поглядом Клеопа, але на шляху суботньому; субота — це і шлях, і смак і подорожнім, і хлібам. Хто ж переламав їм цю твердішу від усякого каменя хлібину?. Ось хто!

Хто зробив бенкет семи днів, відкрив загадку у день сьомий, попалив стодоли й колосся філістимські, заніс на гору міські ворота, розтерзав лева, спав і встав зі сну свого?. Вже сонце сідало, нічого було залізом стригти й обрізувати. “Залізо не зійде.” Залишилась лиш зіниця сонця. Сонечко. Тут розкриття загадки. Самсон означає “сонечко”. “Їм відкрилися очі.” Преблаженне сонечко спочиває у день сьомий, встає у третій, палить усю тлінь, руйнує іноплемінні стіни, відчиняє гроби, відкриває очі, ламає хліби, насичує весь свій почесний народ смаком Вічності. “Очі всіх на тебе уповають, і ти даєш їм поживу в добрий час”.

Уся ця родина, що має богообразні очі, від останнього апостола до Адама, говорить з Йовом: “Очі твої на мені, і до того ж мене немає”[§§].

Кількість тих, хто їсть ці хлібини, 4000 або 5000. Тому, що вся сила Господня виходить із Єгипту за 430 років і у цій сумі міститься 7, а седмиць седмиця становить 40, 400 або 4000 з лишком. Потім написано: “Як 4000″, “Як 5000.” І часто згадується четвертий і сьомий рід; “У четвертому роді повернуться”. А як вони є віце-фігурою[] седмиці, так усього і кожного з них стосується оце: “Шість разів від бід порятує тебе, на сьомий же не торкнеться тебе зло”. Тобто: наситить зранку, помножить і прикладе пшеницю, вино і єлей. І додає Йову сім синів і три дочки: “Касію, Рігдостатку й День. “Спочив у день сьомий”. Розділ 14-й



ПРО ПЛАЩАНИЦЮ, СПУЩЕНУ ПЕТРОВІ

Ця світла седмиця є широкий килим, що вміщує всіх чотириногих, і птахів, і риб, і гадів, і плоди дерев і трав. Все у ній, а саме вона сотворена Спочатку. Цей небесний килим спустив: “Простягаючи небо, як шкіру”. А коли килим, то й стіл, і дім на сім стовпів, і пропозиція хлібин. І ледве чи над цією скатертиною бенкетує у “Діях” в полудень Петро у світлиці, піднявши всі за Авраамом вгору Начала.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций