Кафедра розмiщення продуктивних сил

Розміщено Універсальні в 17 октября 2010

В.о. завідувача —
Ольшанська Олександра Володимирівна
доцент, кандидат економічних наук,

заступник —
Білоконь Іван Васильович
доцент, кандидат економічних наук.


ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Кафедра має дві навчально-методичні секції:
регіональна економіка та безпека життєдіяльності, у складі якої працює
22 висококваліфікованих фахівців-викладачів, серед них 4 доктори наук,
професори,
10 кандидатів наук, доцентів, 6 старших викладачів і 2 асистенти.
На
лекціях, семінарських заняттях, консультаціях та інших формах навчання
студенти оволодівають знаннями, які дозволяють у практичній діяльності
гармонізувати систему «людина—суспільство—природа» і реалізувати на
регіональному, національному і глобальному рівнях ідею стійкого розвитку
— концепцію виживання людства.

ІСТОРІЯ

Історію кафедри започаткувано в 1952 році, коли вона
офіційно була титулована як кафедра економічної географії і економічної
історії. Тоді очолив кафедру доктор історичних наук, професор Кравченко
Іван Іванович. Штат кафедри включав двох істориків — доктора історичних
наук, професора І. І. Кравченка і доцента, кандидата історичних наук
Петрусенка Валентина Івановича, а також трьох економіко-географів —
доцента, кандидата географічних наук А. Л. Устінову і старших викладачів
— М. А. Валяшко та П. С. Пригоду.
У 1953 р. кафедру очолив доцент,
кандидат історичних наук В. Т. Чунтулов. У цьому самому році кафедру
поповнили доцент, кандидат історичних наук С. П. Лаута і старший
викладач Т. А. Ніржберг, а в 1954 р. — А. М.Григор’єв, який викладав
економічну географію (пізніше, коли в інституті було створено спецраду
із захисту дисертацій, А. М. Григор’єв першим одержав тут науковий
ступінь кандидата економічних наук).
В цей період на кафедрі за
сумісництвом працювали професор, доктор географічних наук О. Т. Діброва,
професор Г. О. Кравченко (КДУ ім. Т. Г. Шевченка) та доцент, кандидат
географічних наук
І. П. Старовойтенко.
З часом, коли з’явились
нові факультети, зросла чисельність студентів і кафедра поповнилася
новими викладачами — доцентом, кандидатом географічних наук М. О.
Хілюком та старшим викладачем
В.Ф. Терещенком.
У цей період на
кафедрі виокремлюється юридична секція, яку представляли професор,
доктор юридичних наук С. Н. Ландкоф і професор, доктор юридичних наук
Штутін Я. Л., а також доценти, кандидати юридичних наук Є. Ф. Голеня, М.
І. Андріанов, А. Клюшниченко, а згодом — О. А. Костюченко (пізніше ця
секція виділилась в окрему кафедру правових дисциплін).
Починаючи з
1960 р., коли КІНГ став провідним вищим навчальним економічним закладом
України, на викладацьку роботу в інститут прийшло багато відомих учених.
Зокрема кафедра економічної географії і економічної історії поповнилася
широко знаним у наукових колах не лише України, а й усього СРСР,
професором, доктором історичних наук В. О. Голобуцьким, відомим перш за
все роботами з історії українського козацтва.
У 1961 р. кафедра
економічної географії і економічної історії була розділена на кафедри
історії народного господарства (зав. кафедри В. О. Голобуцький) і
кафедру економічної географії (зав. кафедри Старовойтенко І. П.), якого
на цій посаді через рік змінив Григор’єв А. М.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций