Костенко Ліна Василівна Лейтмотив щастя

Розміщено Шкільні твори в 26 мая 2014

Мені страшно признатися: я щаслива.

Минають роки, а ти мені люб.

Шаліє любові тропічна злива —

Землі і неба шалений шлюб.

Вколисана в ніч, тобою омита,

Хитає мене серед білого дня.

Ковшами самотності сплачене мито

За всі незнання і за всі навмання.

Нещасть моїх золоті обжинки.

Душа моя, аж тепер сп’янись.

Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.

Я не скажу: “Хвилино, спинись!”

Хвилино, будь!

Лише не хвилиною,

А цілим життям — хвилюй і тривож!

Аж поки мене понесуть із калиною

Туди… ну звідки… Тоді вже що ж….



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций