Карманський Петро Сильвестрович Бурлацька

Розміщено Шкільні твори в 21 мая 2014

Мати вмерла десь в острозі,

Батька сам не знаю:

Як береза при дорозі,

Дико виростаю.

Нещаслив я, гей!

З дня на день, як божій птиці,

Вік мені минає:

Стане тісно у столиці,

Я в село вертаю.

Нещаслив я, гей!

Ліс, лани, степи широкі —

Є куди гуляти…

Тм з чужого, п’ю з потоків,

В сіно ложусь спати.

Нещаслив я, гей!

Вдень мені щебечуть птиці

І шумить діброва,

А вночі німі зірниці

Кличуть на розмову.

Нещаслив я, гей!

Встану, вмиюся росою,

Нишком заспіваю

Та й скрадаюсь борозною:

Може, що придбаю…

Нещаслив я, гей!

Правда, інколи буває

Трохи спухне спина…

Ет, пусте! — про це не дбаю:

Посвербить — пристане…

Нещаслив я, гей!

Стане осінь, не журюся:

Скриюсь в ямі темній,

А на зиму примощуся

В келії тюремній.

Нещаслив я, гей!

Другий хворий, я — мов криця:

Слабість не береться.

А на старість… ет, дурниця!

Ще шпиталь найдеться…

Нещаслив я, гей!

Мати вмерла десь в острозі,

Батька сам не знаю:

Як береза при дорозі,

Дико виростаю.

Нещаслив я, гей!.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций