Антонич Богдан-Ігор Васильович Подорож літаком

Розміщено Шкільні твори в 3 мая 2014

Літак, немов змагун, бере розгін,

Костричить кострубатий, гострий лоб,

Як віл, вдаряє до повітря стін,

Іде в повільний гін, пізніш в галоп.

Шалений вітер дме від дужих крил,

Нараз підстрибує, дере муслін

Імли та пнеться стрімко в неба схил.

Відштовхуємо землю, наче м’яч.

Рев, гуркіт обіймає нас в кліщі.

Залізний круче, перестань, не кряч,

Не вий! Ох боже, як тріщіть, тріщіть.

Колеса в хмарах — наче ноги в стремю.

І вихилюся поза край над мряч,

Аж серце випаде із рук на землю.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций