Барка Василь Костянтинович Порятунок

Розміщено Шкільні твори в 19 апреля 2014

Від узгір’я тонкорукий кущик

Обізвався білотою.

Ні негода впівночі не скрушить;

Чи — як він, до дня достою?

Здіймуться вали пожеж небесних,

Плотик місяця женучи.

Враз: галузками душі простертись,

Та — до сонця в тихі учні…

Та від нього брати на обриві

Приступець найнедорожчий —

Тільки й місця: молитвам! добрівши

З вихору — в старій сорочці.

Часом душу втишити зболілу

Просфоркою сяйва в морі,

Та щодня читати з небосхилу

Вголос тропарі соборні.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций