Зеров Микола Костянтинович Читаючи поета

Розміщено Шкільні твори в 9 марта 2014

“Є світлі розуми, є душі осяйні,

Мов ранок молодий, мов заграва багряна.

Луна їх голосів — проречиста осанна

Серед буденних справ і злої метушні.

Що згуби-вічності отвори крижані?

Обранцям не страшна ненатлість їх захланна:

Їх винесе бурун Запомин-океана

На береги життя, мов перли світляні”.

Стара романтико!. Жива ти ще в поетах!

Щоб так накульгувать у стансах і сонетах —

І свято вірити в безсмертну міць свою!

І справді — що таким знавецтва суд убогий?

Чи проти забуття не встоять у бою

Романси натрутні і томи антологій?

27.02.1932.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций