Антонич Богдан-Ігор Васильович Молитва за душі топільниць

Розміщено Шкільні твори в 26 февраля 2014

Ми — зводники дівчат, коханці перемовні,

Ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі,

За тих, що нас поїли дурманом любовним,

За наших жертв молімось, нещасливі душі!

На дні слизький і мокрий місяць — шлюбний перстень,

І сонце тут холодне, мов загаслий камінь.

Танечниці підводні, наші давні сестри,

Дельфінів обіймають мертвими руками.

О ти, що стелиш море зорями і мохом,

У небо не бери дівчат з цвітучих мушель,

Зійшли найбільшу ласку — забуття усього,

В коралі заміни топільниць білі душі!

17 грудня 1935.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций