Костенко Ліна Василівна Доля

Розміщено Шкільні твори в 20 февраля 2014

Наснився мені чудернацький базар:

Під небом у чистому полі,

Для різних людей,

Для щедрих і скнар,

Продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,

А другі — як бідні Міньйони.

Хту купляв собі Долю за гріш.

А хто — і за мільони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто — золотом золотим.

А дехто — вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,

До покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,

Душею покликала очі…

— Ти, все одно, не візьмеш мене, —

Сказала вона неохоче.

— А може візьму?

— Ти собі затям, —

Сказала вона суворо, —

За мене треба платити життям.

А я принесу тобі горе.

— То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої плати?

— Поезія — рідна сестра моя.

А правда людська — наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

Минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться, —

У мене жодних претенсій нема

До Долі — моєї обраниці.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций