Симоненко Василь Андрійович «Скільки хникають вже коханці…»

Розміщено Шкільні твори в 17 февраля 2014

Симоненко В. А. З матір’ю на самоті. — К.: Молодь, 1990.

Скільки хникають вже коханці,

Скільки пишних говорять фраз,

Скільки грошей потратив на танці,

На цукерки кожен із нас!

Скільки меду у кожнім слові

Наточили ми для дівчат,

Що вони збожеволіть готові

І готові “рятуйте!” кричать.

Щоб любили нас, щоб кохали,

Кожен з шкіри своєї ліз.

Скільки потім за нас проливали

Милі очі солоних сліз!

Розлилися вони, як море, —

Хто там берег у нім знайшов?

У жіночому лютому горі

Захлинається наша любов.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций