Еміль Верхарн Вітер

Розміщено Шкільні твори в 16 февраля 2014

Еміль Верхарн

Вітер



Перекладач: Ю. Клен

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д. С.Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.









На голих і безкраїх нивах

Вітрами трубить Листопад;

На довгих нивах,

В дощах, у зливах,

Він б’ється крилами об стріхи хат,

У сурми дме серед левад;

В дощах, у зливах,

Лютує дикий Листопад.



У хуторських колодязях

Залізні цебра на гачках

Риплять;

Над цямрами в колодязях

Залізні цебра на гачках

Риплять і сіють жах.



Бурхливий вітер вздовж ріки

Жене березові листки,

Лютує дикий Листопад;

Скажений вітер у гаях

Зриває гнізда на гіллях;

Мете холодною мітлою,

Нагонить страх.

І мов суворою зимою

Лютує вітер,

Лютує дикий Листопад.

В коморі і надворі,

У вікнах він мигтить,

Лопоче рване клоччя,

Де виє, і сурмить.

Лютує дикий Листопад!

А на горбі, серед долин,

Угору - блискавками,

Униз - могутніми руками

Махає чорний млин;

Це він повітря косить,

Косить,

Повітря косить Листопад.



Навколо згорблених церков,

Прищулившись до їх дзвіниць,

Оселі гнуться, точать кров;

І дахи вбогих кам’яниць

Схилились ниць.

Глузує дикий Листопад!

Хрести похмурих цвинтарів,

Мов руки мовчазних мерців,

Які звелися тут навічно,

Від вітру впали блискавично.

Лютує дикий Листопад

Вітрами.

Чи зустрічались ви з вітрами

На роздоріжжі ста шляхів?

Чи зустрічались ви з вітрами,

Коли росте в їх душах гнів?

Чи чули ви, як опівночі

Він з неба місяць скинуть хоче,

А темні села, повні жаху,

Ревуть, голосять з переляку,

Немов у бурю череда,

Коли прийшла біда?



На довгих нивах,

В дощах, у зливах,

Вітрами трубить Листопад.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций