Симоненко Василь Андрійович Посвята

Розміщено Шкільні твори в 14 февраля 2014

Симоненко В. А. У твоєму імені живу. — К.: Веселка, 1994.

Згадувать багато, а писати мало —

Справді до нудоти просто все було —

Примітивна пісня тишину ламала,

І холодна осінь кралася в село.

І тремтіли в мене пальці задубілі,

Як я не старався їх сховать в рукав,

І під час поїздок у автомобілі

Ти в моїх розмовах “єресі” шукав.

І безплідні мандри до німого бору,

Де грибів немає, лиш трава руда,

Де байдужий дятел оббиває кору

І смішна синиця зиму вигляда.

І була із нами дівчина в машині,

Може, трохи гарна, але більше зла,

І горіли фари, і шуміли шини,

І дорога довга куцою була.

Згадувать багато, а писати мало,

Справді до нудоти просто все було.

Тільки чомусь в душу глибоко запали

І старенька мати, і твоє село.

1956 .



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций