Бровченко Володимир Якович «В зеніт криваво плив двадцятий вік…»

Розміщено Шкільні твори в 6 февраля 2014

В зеніт криваво плив двадцятий вік.

Мене згубила на базарі мати.

Тоді когось ловили. Хтось утік.

Ловці доконче мали упіймати.

Заходила облава від ріки,

Стріляли й не по-нашому кричали

Нещадні іноземні вояки

І найманці — домашні яничари.

Тоді я ще допетрати не вмів,

Що серед нас, забитих і сумирних,

Не злодіїв, не вбивць, не гендлярів —

Одвічно ловлять тільки непокірних.

Тікали. І вівчарок гавкіт злий,

Здавалося, котився лиш за мною,

Коли я, переляканий, малий,

В церковицю забивсь разом з юрмою.

Тікали в храм, в убогий той чертог,

Святим прикритись прагли омофором.

З-над вівтаря, з ікони, строгий Бог

Пронизував усіх палючим зором.

В зеніт криваво плив двадцятий вік…

Мені й тепер, мов короговки, мають

Слова, що таємничо Хтось прорік:

— Не бійсь, дитино, правди не спіймають.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций