Глібов Леонід Іванович «Десь у гаю родилася…»

Розміщено Шкільні твори в 24 января 2014

Десь у гаю родилася,

У хаті опинилася.

Була німа і нежива —

Тепер говорить і співа.

Хто з нею добре знається,

До того обзивається;

А хто невлад її бере,

Аж по душі вона дере.

Буває, так зажуриться,

Що й люлечка не куриться,

В очах сльозина заблистить

І чуле серце заболить.

Зате ж як розкуражиться,

Уся біда уляжеться:

Такий гармидер заведе,

Що й бас товстючий загуде.

Батьки, і паніматоньки,

І хлопці, і дівчатоньки

Аж не потовпляться — біжать,

До танців жижечки тремтять.

Усім, усім потішненько,

А закаблукам лишенько;

Колись і я її любив,

Колись навприсядки дурів.

Ох, діти,— наші квіточки!

Пристарілися литочки.

Тепер не втямлять тропака…

Вгадайте ж, хто вона така?

Яка ж то порадонька,

Цікавая принадонька,

Що вміє плакать, і співать,

І жартувать, і потішать?

Таїлася, ховалася,

А Скрипочка озвалася,

І гопки загадка моя!

Сміються всі, сміюсь і я!

[1891].



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций