Рюдель Джауфре «Мені під час травневих днів…» (скорочено)

Розміщено Шкільні твори в 22 января 2014

Мені під час травневих днів



Приємний щебіт віддалік,



Зринає в пам’яті без слів



Моє кохання віддалік.



Навік я неспокійний став,



І не ростуть квітки між трав,



Як зимно у душі мені.







Я щастя у житті зустрів



В моїм коханні віддалік.



Немає в світі кращих днів



Ні поблизу, ні віддалік!



Коли б я лиш надію мав,



У царство б маврів я помчав,



Обдертий весь, в самотині.







Немає в світі кращих снів —



Примчать до неї віддалік,



І чуть слова її, мов спів,



І розмовлять не віддалік,



А віч-на-віч, щоб не шукав



Я більш її, щоб не страждав,



Щоб другом був її всі дні.







Щоб я від горя не смутнів,



Кохання тішить віддалік.



Далеко до її країв.



Даремно мріять віддалік.



Хоч цілий вік я мандрував,



Але я там ще не бував.



Безжальні думи навесні!







Господь не раз людей жалів.



Святе кохання віддалік!



Та поки що я весь змарнів,—



Про неї мрію віддалік.



О, до прочан би я пристав



І посох би з собою взяв,



Щоб бачить очі неземні!







Коли б господь мене привів



Скоріш до неї віддалік,



Щоб я признатись їй посмів



І більш не мучивсь віддалік,



Щоб кожен кущ і кожен став



Ще кращим біля неї став,



Щоб стали обрії ясні!







На мене жаль, на мене гнів,



Що я кохаю віддалік.



Я чистим принести зумів



Своє кохання віддалік.



Сумним я від кохання став.



Невже святий мене скарав,



Щоб мучивсь я в страшній борні?



Сумним я від кохання став:



Ганьба тому, хто покарав,



Щоб мучивсь я в страшній борні!







Переклад М. Терещенка





Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций