Гійом Аполлінер Лорелея

Розміщено Шкільні твори в 22 января 2014

Гійом Аполлінер

Лорелея



Перекладач: М. Лукаш

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д. С.Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.









Жила у Бахарасі білявка чарівна

Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона



І врешті сам єпископ позвав її на суд

Та виправдати мусив через її красу



О Лорелеє очі у тебе як смарагд

Хто вчив тебе чаклунства який великий маг



Прокляті в мене очі проклята я сама

Хто в очі ті загляне тому життя нема



У них не самоцвіти пекельнії вогні

В огні в огні спаліте ті чари навісні



В тім полум’ї шаленім і я старий горю

Хай судить тебе інший а я програв цю гру



Не смійся превелебний молися небесам

Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам



Поїхав мій коханий у чужодальній світ

Спали мене благаю мені немилий світ



Болить у мене серце то мабуть не к добру

Сама на себе гляну вже знаю що помру



Болить у мене серце відколи я сама

Болить у мене серце бо милого нема



Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій

Ведіть цю божевільну в дівочий монастир



О Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал

Іди іди в черниці забудеш марний жаль



І рушили в дорогу вони учотирьох

І плакалась небога до провожатих трьох



Пустіть мене молю вас на верх тії скали

Нехай ще раз спогляну на замок мій згори



Нехай ще раз побачу свій образ у воді

А потім прилучуся до дів святих і вдів



Вже коси золотаві на вітрі розплелись

Вернися Лорелеє гукали їй вернись



Ви бачите по Рейну там човничок пливе

А в човні тім мій милий і він мене зове



Вертається мій милий у мене серце мре

Не стямилась причинна шубовснула у Рейн



Побачила свій образ то і сама вмирай

Ті сонячнії коси ті очі як смарагд



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций