Жук Ігор Теодорович Ніч

Розміщено Шкільні твори в 18 января 2014

Не спиш, мій синочку… А ніч, мов картинка, в саду.

Про що ти сумуєш, якими мандруєш світами?

Кого все рятуєш, чому ти не слухаєш мами,

Коли моє серце так гостро віщує біду?.

Не спиш, мій синочку… А хлопці поснули давно,

Хоч ти так просив, щоб самого тебе не кидали.

Хтось каже крізь сон, що з води вийшло добре вино, —

І скиглить всю ніч за кущем те дівча із Магдали.

О так, пречудове вино ти зробив із води —

Та нині воно стало кров’ю твоєю, месіє!

Доба не мине, третій півень іще не пропіє,

Як тричі найперший твій учень зіб’ється з ходи…

Чого ж ти навчив їх, що далі вони понесуть —

Чужі в цьому світі, зіщулені привиди часу…

За кого ти вип’єш оту нелюдську свою Чашу,

Для кого назавше закреслиш людську свою суть?!.

Не спиш, мій синочку… Я в думу твою не ввійду;

Ти виріс, ти вище твоєї печальної мами…

Лиш серце моє за тобою блукає світами,

Крізь нічь, що, мов казка, стоїть в Гефсиманськім саду….



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций