Вінграновський Микола Степанович «Лошиця з дикими і гордими ногами…»

Розміщено Шкільні твори в 17 января 2014

Лошиця з дикими і гордими ногами,

Із ніздрями рожевими на сонці

І матово-темнавими вночі,

Лошиця із мінливими очима —

То чорними, то синіми, то мідними —

Під мідним пасмом звітреної гриви,

Лошиця із сріблястим животом,

Який я обніматиму не скоро,

А обніму — забуду світ і сон!

Лошиця з табуна цивілізації.

Яку я вилучив і гнав через Хрещатик,

Летів за нею з мертвою вуздечкою

Повз кіностудію і мертвий стадіон,

Стьобаючи гарапником жадань,

Лошиця із шовковими ключицями,

З шовковими пожежними губами.

Яку я гнав по шпалах і по тінях,

Скажи мені, як далі жить мені??!

Мій антисвіте з дикими ногами,

Із роздівоченими стиглими грудьми

І стиглими вигинистими стегнами,

Прости мене, помилуй і врятуй!

Мій антисвіте з чорним животом,

З чернечо-чорно-чорними губами,

Із міріадами незвіданих галактик,

Які ховаються в тобі, і клекотять,

І рухаються власними законами,

Порядками, системами і низками,

Як би тебе змінить я не бажав!

Неясна ти. Як мій народ, неясна…

В ногах твоїх сиджу я, ніби меч.

1964.



Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций