Значення «Саніна»

Розміщено Стислі перекази в 1 ноября 2014

Доведенню своєчасності та фатальною неминучості «наумовщины» присвячені основні події у романі. У житті героїв автор наполегливо шукає загальний знаменник: оскільки шлях кожної людини расчислен і формула цього шляху незмінна, остільки індивідуальним може лише переживання за українсько-словацьким кордоном життя і смерть. Саме тоді людина стає особистістю і може бути цікавою для письменника-психолога. Решта у житті людей – механічне, буденне існування, перетворює в безлике стадо.

Арцыбашев простежує те, що веде героїв до смерті чи штовхає на самогубство, настирливо фіксуючи увагу на «правді передсмертної печії». Ставши гучної реплікою в розмірковуванні проблемою самогубств, що заполонили Росію у початку 1910-х років, роман «У межі» навряд чи отримав того громадського резонансу, що мав «Санін». Тенденційність і суб’єктивізм сягнули новому творі таку концентрацію, що виводили його з межі красного письменства, перетворюючи на свого роду беллетризованную публіцистику. «Роман Арцыбашева – що завгодно, тільки література», – категорично, але слушно зауважив Д. У. Філософів. Повторити успіх «Саніна», зробити нового роману так само популярним, яке соціально-педагогічну ідею так само затребуваною Арцыбашев не зміг. «Щоб збігтися з життям читача та стати необхідним йому, слід почати нити ідеалів, про світлої життя, про “Москві”…», – писав Арцыбашев в 1913 року, визнавши себе нездатним «щільно підійти до потреб російського обивателя», як це вдалося то передували роки. У історичної ретроспективі «Санін» бачиться однією з тих явищ суспільно-літературної життя початку сучасності, які, не залишивши помітного сліду у мистецькій еволюції, був у той час своєрідним соціальним і духовним «барометром» епохи. Ставши дзеркалом громадських ідей настроїв другої половини 1900-х років, роман, своєю чергою, активно формував їх. Арцыбашев широко використовував критичні і публіцистичні інтерпретації свого роману. Навіть негативні публічні судження з оцінкою, часом невиправдано різкі і грубі, «працювали» створення привабливих для молодіжної аудиторії «образів» роману та її автора, забезпечивши як стійкий зацікавлення читачів до твору, але його вражаючий комерційний успіх. Це є найважливішим ознакою ідеологічного бестселера, вырастающего на літературної грунті, але пускающего глибоке коріння у свідомості як ефективної, але найчастіше недовговічною ідеологічної матриці. Проте інтерес до начебто який втратив принадність новизни і актуальність бестселеру може відродитися до інших епохи, у деяких громадських умовах, у взаємодії з новими ідеологемами. У цьому цікаво свідчення З. Пово-лоцкого про популярність «Саніна» у Польщі вже у 1920-ті роки: «“Санін” був швидко переведений на польська мова. Був досить популярне, особливо у двадцяті роки, коли автор його опинився у Варшаві, зокрема сторінки газети “За свободу” він почав діяльність не так літературну, скільки публицистическую»36. У сучасному Росії інтерес до роману необмежений колом дослідників, намагаються осмислити цей витвір у тих російської літератури початку уже минулого століття. Фактично і на початку ХХI століття «Санін» – один із найбільш популярних, які мають незмінним попитом книжок. Нові книжкові видання «Саніна» з’являються практично щорічно, їх тиражі, порівнянні з тиражами, якими бестселер видавався на початку ХХІ століття, швидко розходяться. Читацьку аудиторію Арцыбашева різко збільшилася епоху Інтернету й нових медіа. Його твори купують на сучасних цифрових носіях, читають, слухають і обговорюють на форумах й у блогах. У 2005 року видана аудиокнига із записом «Саніна» (вид-во «Вира-М»). Роман поширюється і у вигляді «цифровий книжки», яку можна купити (скачати) в Інтернет-магазинах. У цьому майже всі художні твори Арцыбашева, включаючи роман «Санін», і навіть публіцистика письменника постійно доступні на відомих мережевих ресурсах: Lib. Ru: Бібліотека Максима Мошкова і Балтійський архів. Саме там і деяких літературних сайтах розміщені нечисленні роботи про Арцыбашеве (чи посилання них): биобиблиографические довідки, науково-популярні статті те есеїв, опубліковані ролі передмов до виданням його найкращих робіт. Раз у раз та масове періодична печатку згадує про Арцыбашеве, пропонуючи переважно апологетичний погляд на письменника, а де й спрощені, невільні від неточностей версії його творчої шляху. Це багато в чому слабкої вивченістю творчості Арцыбашева. Він продовжує залишатися віддавна «возвращенным», а ніби не «повернулися» письменником початку сучасності. Тим важливіше, з погляду, як сучасне літературознавче прочитання Шевченкових творінь, особливо роману «Санін», а й максимальне урахування громадського, ідейного і літературного контексту, де вони існували століття тому.


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций