Толстой Л. Н

Розміщено Вільні теми в 28 марта 2014

«Ні куточка Росії, який би однак не відгукнувся на заклик брати участь у торжествах» із нагоди 80-літнього ювілею Л. М. Толстого; «з ведмежі кутів нашої Батьківщини, віддаленій Індії, та Австралії та з осередків світового руху людську думку», – з гордістю за свого славного сучасника зауважив одне із організаторів урочистостей М. М. Ковалевський, підбиваючи підсумки 1908 року. Серед тисячі вітальних телеграм, отримані Ясній Поляні, були й слова кохання, і визнання же з Фінляндії. «Маститому старцю, освіченому вчителю сучасного покоління шле свій гарячий, повний на глибоку пошану і подяки привіт група фінляндською молоді та фінляндських громадян. Не замовкне на багато літа жива совість Росії». Від фінського і шведського спілок журналістів телеграми опублікувала «Фінляндська газета»: «Великому борцю Росії за правду і істину шанобливий привіт від фінського союзу журналістів Фінляндії; Союз шведських публіцистів у Фінляндії посилає великому письменнику гарячий і щирий привіт з нагоди його 80-річної річниці». Ювілейні нотатки про Л. М. Товстому опублікували та інші фінські газети: «Työ», «Helsingin sanomat», «Suomen Kanza», «Hufundstadbladet» (шведською мові); «Savon Sanomat», «Kaja Karjalа», «Wakka Suomi», «Tamperen Sanomat», «Lounais Hame», «Hametar», «Karjalen Sanomat», «Undenkaupungin», «Nya Pressen». Інформуючи своїх читачів у тому, як ознаменували дня народження письменника, у провінції, газети в добір з повідомленнями з Пермі і Твері, дали окремої, короткої, але є багато промовляючої опозиційному читачеві рядком: «Гельсингфорс. 28 серпня. Сьогодні у шведському і фінському театрах ставиться “Влада пітьми” Л. Толстого». І потім дрібненько – безплатної лекції про Л. Товстому фінською і шведському мовами в пюландском студентському домі. Повідомлення про ювілейних заходах у Фінляндії подвер-стывались і до отриманої інформації з скандинавських країн. У замітці про присвячених Толстому торжествах в Христиании кореспондент газети, зазначаючи, що видання присвятили письменнику захоплених статей, докладно і з політичним підтекстом виклав програму вечора «на вшанування нашого ювіляра» в «Національному» театрі Христиании: російський гімн був за знан «непідходящою до характеру» вшанування і він замінений «елегією» Чайковського; перед погруддям Толстого, увінчаним трибарвними прапорами і вели до колепным лавровим вінком, було прочи тано вірш Томаса Краги, у якому «поруч із благоговінням до геніальному творця “Війни та світу”» виражалася «скорбота за яка відбувається нині у Росії “війну” і упевненість у швидкому наступі “світу”». Після зіграною оркестром увертюри Чайковського «1812 рік», – продовжував свій виступ журналіст, – відбувся спектакль, але «цієї п’єси Тора Гедберга з який проникає її духом політичної боротьби і навіть терору найменше гармоніювала б із Толстим та її ідеями», бо «безсумнівно навіяна історією вбивства Бобрикова у Фінляндії». П’єса успішно йшла на Фінляндії, поки «в Новий час» не підняло проти нього цькування, «і було заборонена», – цієї полемічної реплікою було завершено кореспонденція. Багато газет в ювілейні дні помістили у своїх сторінках думка про Товстому відомого датського критика й громадського діяча Ґеорга Брандеса, котрий впливом геть розвиток літератури скандинавських країн. У статті він нагадав про недавніх подіях, що з присудженням Нобелівської премії: «Як одна людина, піднялися всі видатні письменники і поети Швеції, відправили адресу Льву Толстому і сказали йому, що, по одноголосному їхньої думки, окрім неї, немає нікого, хто гідний першим отримати цю премію… Смію сказати, що це причетні до скандинавської культурі: датчани, норвежці і фіни, – не замислилися б підписати тут думка шведських письменників. Гарячі почуття, які ми насичуємо щодо нього, захоплення, викликаного їм, не залежить від того, поділяємо ми її переконання. Тільки цілком незрілі люди сообразуют свою оцінку з перемінним збігом виправдання своїх поглядів з поглядами великої… Він став совістю цілого великого народу. Не совістю великої країни, хоча народ це й становить велику державу. З уряд і нинішньої владою в нього немає нічого схожого… Він усе життя своє служить ідеї, що була і залишається суто російською, ідеєю спільності всіх людей». У рубриці «З Фінляндії. Термінова пошта» пролунало повідомлення, передрукований багатьма газетами: «Вшанування Л. М. Толстого. 31 серпня о домі суспільства тверезості “Който” відбувся вечір, присвячений Толстому, у якому виступав з промовами писатель-толстовец Арвід Ернефельт і письменниця Майля Тальвио». Конкретн
іше було визначено зміст виступи фінського драматурга Эйно Калима6. Він поділився своїми враження від поїздки до Ясну Поляну. І на завершенні говорилося: «Від присутніх було послано Л. Толстому привітальна телеграма». У цьому замітці йшлося про «фінляндському единомышленнике» Л. М. Толстого, відомому фінському письменника, перекладача, публіциста, громадського діяча, оказавшем впливом геть значну частину інтелігенції початку ХХ століття; йому належить заслуга в знайомстві фінської спільноти з ідеями Толстого – Арвиде Олександровича Ернефельте (Arvid Jarnefelt, 1861 – 1932).


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций