Образи російських жінок у романі «Війна й Мир»

Розміщено Морально-етичні теми в 2 июня 2012

Величезна слава Лева Толстого давно пе­решагнула границі нашої країни. Його зна­ет увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна счи­тать себе знаючу свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, далеких від його героїв і його часу, і по соціальній системі.

Ми не утомлюємося повторювати, що рівного в чи­тературе Толстому немає. Чому? Величезний дарунок і художня неповторність дозволили письменникові показати життя ціле­го народу, цілих націй, цілої країни, ім’я якої - Росія На сторінках роману оживає історія, встають люди в плоті й крові, з їхніми помислами, радостями й го­рестями, шуканнями й оманами, лю­бовью й ненавистю, з перемогами й пораже­ниями - творчі шукання Толстого всі­гда були пов’язані з життям.

Герої “Війни й миру”, як положитель­ние, так і негативні, ставляться насамперед до середовища вищих, правлячих дворян­ства. Товстої намалював широку картину життя дворянського суспільства, зобразив його з усіма властивими йому рисами: парази­тизмом, аморальністю, неуцтвом, повною відчуженістю від народу. Заслуга письменника в тім, що він, нещадно критикуючи дворянське суспільство, показав і небагато­чисельні сім’ї кращих аристократів, у тому числі й освіченій їхній частині (Бол­кінські й Безухови).

Все передове в середовищі дворянства було явищем винятковим. Як правило, у Толстого образи позитивні облада­ют саме рисами винятковості, і долі їх у романі розвиваються в столк­новении з “більшим миром”, що Тол­стій малює негативно. Ганна Павлівна Шерер, Ганна Михайлівна Друбецкая, Жюли Карагина, елен Безухова несуть у собі насамперед риси свого класу. Товстої підкреслює, що кожний його герой - по­народження середовища, плоть від плоті її, і каж­дий почуває себе в цьому середовищі як риба у воді. На думку Толстого, Наташа - це ідеал жінки.

Це багата, щедро ода­ренная натура. Звідки узялася ця чуйна, зворушлива, дивовижна дівчина? Сім’я Ріс­тових, як і Болконских (і серед них Ма­рия Болконская) різко виділяються серед звичайних дворянських прізвищ Ростови подібні тим сім’ям, з яких виходили дружин декабристів і багато інші пер­довие люди XIX століття.

Уклад життя Росто­вих, звичаї, симпатії й антипатії - все це російське, національне. Вони вбрали в себе дух народу з його жизнерадостнос­тью, умінням непохитно переносити жнива­ния, легко йти на жертви - не напоказ, а з усією щиросердечною широтою. Сама яскрава риса в Наташе - це поетичне миро­відчуття, щиросердечна доброта, відкритість для кожного, хто неї оточує.

З’являючись уперше на балі, Наташа так мало схожа на світських панянок, так від­четлив контраст між нею й “світлом”. Ледь переступивши за поріг сім’ї, Наташа окази­вается обманутої До Ростовим, і насамперед до загальної улюблениці Наташе, тягнуться кращі люди - Андрій Болконский, Пьер Безухов, Василь Денисов. Захоплення Ана­толием Курагиним, цією порожньою світською людиною, говорить про її недосвідченість. На­таша - натура щедро обдарована, учинки її оригінальні, над нею не тяжіють ні­які забобони, керує нею серд­це. Наташа - це чарівний образ росіянці жінки Самотньої, чужорідної почуває себе вона серед столичних арис­тократов.

Лестощами, грою на довірливості й недосвідченості Курагин захоплює неї, і в цьому допомагає йому його розпусна сест­ра елен. Після важкої хвороби, виявивши­шийся результатом щиросердечних потрясе­ний, Наташа повернулася до життя оновлений­ний. Лихо не зломило її, світло не одержало над нею перемоги.

Наташа бере активну участь у подіях 1812 року. Широта, независи­мость, сміливість, жагуче відношення до всіх явищ життя - такі риси, на­полняющие цей образ. Він зачаровував совре­менников і зачаровує нас Особняком коштує в сім’ї Ростових Ве­ра - старша сестра Наташи. Холодна, недобра, чужа в колі братів і сестри, воно в будинку Ростових - тіло стороннє.

Вихованка Соня, повна самоотвер­женной і вдячної любові до всієї рє­мье, завершує галерею портретів сім’ї Ростових. Так само, як і Наташа Ростова, князівна Ма­рья - представниця плеяди кращих жінок дворянської Росії початку XIX ве­ка. Образ цей незвичайно складний. По художній яскравості він займає одне з перших місць серед героїв Товсто­го. Моральна висота, сила характеру, жіночність виділяють княгиню Марью серед багатьох жіночих персонажів миро­виття літератури.

Товстої робить цей образ, незважаючи на складність і противоречи­вость, незвичайно поетичним, ціль­ним, закінченим, чарівним. Княгиня Марья - художнє втілення тол­стовского ідеалу жіночності. Кращі представники дворянства, і серед них Наташа й княгиня Марья, як правило, щедро обдаровані натури. Вони виділяються із середовища свого класу преж­де всього гуманністю, справжнім патри­отизмом, високою мораллю У них яскраво проявляються риси російського характеру. І в цьому більша заслуга Товстого


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций