Метаморфози характеристика образа Марсия

Розміщено Морально-етичні теми в 13 июня 2013

Марсий - спочатку фригийский річковий бог; греки зображували його у вигляді сатира. Йому приписувався винахід флейти. З ним порівнює Сократа Алкивиад (Бенкет): Сократ так само потворний і зачаровує людей мовленнями, як М. - музикою. За іншою версією, флейту винайшла Афіна, але, побачивши, як гра на ній спотворює її особу, кинула її й прокляла того, хто неї підбере (Овідій, “Фасти”), У цій історії відбите подання про флейту як про оргиастическом інструмент, несумісному з гармонією, спокоєм, достоїнством і протилежному цінності, що втілює ці, кіфарі.

Ще різкіше ця ідея виражена в історії про загибель М. : він протипоставлений богові гармонії і ясності, кифареду Аполлонові. В Овідія вона коштує в ряді історій про змагання смертних з богами. М. викликав Аполлона на музичне змагання й програвся На кару Аполлон здер з його шкіру. Його оплакували німфи, ” брати-сатири” і пастухи - їхньої сльози злилися в ріку, що одержала ім’я М. Перетворення зліз у ріку - та метаморфоза, що зв’язує цей сюжет з основною темою поеми. Овідій не згадує про зухвалість М. (оскільки ця тема вже вичерпана в оповіданнях про Ниобе й Арахне в тій же книзі й в оповіданні про М. мається на увазі), не зупиняється на контрасті між каліцтвом М. і красою Аполлона (цей мотив докладно розвинений Апулеем), а зосереджується на детальному зображенні його мучень (докладно описане позбавлене шкіри тіло М.).


Рекомендую також наступні твори:

  • Нет подходящих публикаций